Sources and Structure of Valerian Pidmohylny’s Story Models
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.3Keywords:
stories, reasons-causes relations, transformation, variation, writer’s techniqueAbstract
Despite the fact that all the researchers recognize Pidmohylny as a master of prose, the issues of his technique are less often in the circle of scientists’ attention, than the issues of the subject matter. The subject of the offered research is the principles of story construction as a result of the aesthetic choice of the writer.
The purpose of the investigation is to observe the sources of influence and the specialties of the narration, especially in the construction of the stories, which corresponded to the literal pursuits of Valerian Pidmohylny. The object of research is his literature works and narrative practices of writers, positively evaluated by him, in particular the works of A. France and unanimists. The methodological basis is the ideas of structuralism and narratology. As a result of the study, the following conclusions were made. Formed under the influence of A. France, V. Pidmohylny got from him not only irony and skepticism, but also a way of constructing a story, based not on reasons-causes relations, but on transformation and variation. In his first texts, this type of organization of events is embodied using parallels and contrasts. However, at this stage the writer was probably not satisfied with his technique. His metacritical texts tell about his commitment to this problem and the search for like-minded people. These thoughts and work on the translations of the unanimists coincide in time with the work on the «Місто» (the City) and the improvement of the technique. Involvement of the mythological way of organizing the story to create secondary lines dynamizes the text, and their orderly location (sequential or oppositional) aligns the composition. At the next stage, Pidmohylny subdues his technique to a philosophical theme, where the method of narration was probably a metaphor for content. Storys that organize events on the principle of transformation and variation, more effectively reveal the inner world of a human, allowing the author to create a "story about people".
The conclusion about the predominance in Pidmohylny’s work of stories with ideological and epistemological type of construction and analysis of the dynamics of changes in the writer’s technique is the novelty of the study. Other aspect of it is the analysis of the features of the prose writer’s technique not only in the context of classical French literature, but also in the context of modern writers whom Pidmohylny had chosen for translation.
Downloads
References
Амп, П. (1925). В’язниця : нарис; пер. з фр. Червоний шлях, 9, 66–75.
Амп, П. (1925). Що сталося? пер. з фр. Глобус. 1925, 13, 301–303.
Гірняк, М. (2011). Наративна організація "Невеличкої драми" Валер'яна Підмогильного: комунікативні стратегії твору. Парадигма, 6, 92-110.
Деркач, Л. (2008). Наративні моделі у прозі Валер’яна Підмогильного (Автореферат дисертації кандидата філологічних наук, Київ).
Дюамель, Ж. (1927). Лист про аматорів; пер. з фр. Життя й революція, 7–8, 81–90.
Дюамель, Ж. (1927). Лист про вчених; пер. з фр. Життя й революція, 6, 332–341.
Коломієць, Л. (2015). Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років. Вінниця: Нова Книга.
Ласло-Куцюк, М. (1983). Засади поетики. Бухарест: Критеріон.
Лотман, Ю. (1998). Об искусстве. У Лотман, Ю. Структура художественного текста (с.14 –285). Санкт-Петербург: Искусство СПб.
Лущій, С. (1999). Український «Любий друг»? ("Місто" В. Підмогильного). Слово і Час. 7, 54-57.
Мельник, В. (1994). Суворий аналітик доби : Валер’ян Підмогильний в ідейно-естетичному контексті української прози першої половини ХХ ст. Київ: ВІПОЛ.
Мовчан, Р. (1997). Інтелектуально-психологічна проза. Валер'яна Підмогильного. Українська мова та література, 25-28(41-44), 32-39.
Підмогильний, В. (1991). Оповідання, повість, романи. Київ: Наукова думка.
Підмогильний, В. (1927) Передмова: Іван Нечуй-Левицький. У.: Нечуй-Левицький І. Вибрані твори: У 2-т. (с.v – xvi). Київ: Час.
Седлерова, А. (2011). Валер’ян Підмогильний і естетичний принцип «об’єктивного реалізму» Гі де Мопассана: перекладацький контекст. Мовні і концептуальні картини світу, 37, 278 – 283.
Тарнавський, М. (2004). Між розумом та ірраціональністю : проза В. Підмогильного. Київ: Пульсари.
Ткачук, М. (2007). Наративні моделі українського письменства. Тернопіль : ТНПУ, Медобори.
Тодоров, Ц. (2006). Два принципи оповіді. У: Тодоров, Ц. Поняття літератури та інші есе. (с.40 – 56). Київ: Києво-Могилянська академія.
Томашевський, Б. (1996). Теория литератури. Поэтика. Москва: Аспект-Пресс.
Франс, А. (1927). Таїс. Київ: Час.
REFERENCES
Amp, P. (1925). Shcho stalosia? per. z fr. Hlobus. 1925, 13, 301–303.
Amp, P. (1925). Viaznytsia : narys; per. z fr. Chervonyi shliakh, 9, 66–75.
Derkach, L. (2008). Naratyvni modeli u prozi Valeriana Pidmohylnoho (Аvtoref. dys. ... kand. filol. nauk., Kyiv).
Diuamel, Zh. (1927). Lyst pro amatoriv; per. z fr. Zhyttia y revoliutsiia, 7–8, 81–90.
Diuamel, Zh. (1927). Lyst pro vchenykh; per. z fr. Zhyttia y revoliutsiia, 6, 332–341.
Frans, A. (1927). Tais. Kyiv: Chas.
Hirniak, M. (2011). Naratyvna orhanizatsiia "Nevelychkoi dramy" Valeriana Pidmohylnoho: komunikatyvni stratehii tvoru. Paradyhma, 6, 92–110.
Kolomiiets, L. (2015). Ukrainskyi khudozhnii pereklad ta perekladachi 1920-30-kh rokiv. Vinnytsia: Nova Knyha.
Laslo-Kutsiuk, M. (1983). Zasady poetyky. Bukharest: Kryterion.
Lotman, Yu. (1998). Ob yskusstve. In: Lotman, Yu. Struktura khudozhestvennoho teksta (s.14 –285). Sankt-Peterburh: Yskusstvo SPb.
Lushchii, S. (1999). Ukrainskyi «Liubyi druh»? ("Misto" V. Pidmohylnoho). Slovo i Chas. 7, 54–57.
Melnyk, V. (1994). Suvoryi analityk doby : Valerian Pidmohylnyi v ideino-estetychnomu konteksti ukrainskoi prozy pershoi polovyny KhKh st. Kyiv: VIPOL.
Movchan, R. (1997). Intelektualno-psykholohichna proza. Valeriana Pidmohylnoho. Ukrainska mova ta literatura, 25–28(41–44), 32–39.
Pidmohylnyi, V. (1927) Peredmova: Ivan Nechui-Levytskyi. In: Nechui-Levytskyi I. Vybrani tvory: U 2-t. (s.v – xvi). Kyiv: Chas.
Pidmohylnyi, V. (1991). Opovidannia, povist, romany. Kyiv: Naukova dumka.
Sedlerova, A. (2011). Valerian Pidmohylnyi i estetychnyi pryntsyp «obiektyvnoho realizmu» Hi de Mopassana: perekladatskyi kontekst. Movni i kontseptualni kartyny svitu. 37. S. 278 – 283. [in Ukrainian]
Tarnavskyi, M. (2004). Mizh rozumom ta irratsionalnistiu : proza V. Pidmohylnoho. Kyiv: Pulsary.
Tkachuk, M. (2007). Naratyvni modeli ukrainskoho pysmenstva. Ternopil : TNPU, Medobory.
Todorov, Ts. (2006). Dva pryntsypy opovidi. In: Todorov, Ts. Poniattia literatury ta inshi ese (s.40 – 56). Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia.
Tomashevskyi, B. (1999). Teoryia lyteratury. Poэtyka. Moskva: Aspekt-Press.
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 Сніжана Жигун
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.