«Ноїв ковчег» Галини Гордасевич: як метафора маркує травму
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.6Ключові слова:
травма, метафора, Ноїв ковчег, наратив, мовчанняАнотація
Предметом цього дослідження є метафора, яка сигналізує про неподолану травму. Процес метафоризації є частиною формування наративу про травму, у якому метафора працює як захисний механізм, що дає змогу не говорити про травматичний досвід прямо, але все ж говорити про нього. Мета цієї розвідки — продемонструвати, як у художньому тексті про травматичний досвід метафора може видаватися способом надання подіям сенсу, але натомість увиразнює неможливість висловити особисте переживання. Методологічною основою дослідження є студії травми, зокрема таких авторів: К. Карут, М. Вілкінсон, Б. Ван дер Колк, К. Бревін, В. Вільямс. Продуктивними для аналізу проблеми були також літературознавчі дослідження Дж. Анкер та Т. Гребенюк. Актуальність нашої розвідки полягає у потребі вивчити особливості наративу травми, зокрема на матеріалі літератури про Другу світову війну. У результаті аналізу повісті Г. Гордасевич «Ноїв ковчег» зроблено висновок про те, що метафора у травматичному тексті може бути тією категорією, яка визначає наративні особливості та генерує зміст навіть тоді, коли сама розповідь вже закінчилася. Метафора «Ноїв ковчег» уподібнює життя родини отця Іларія в часи окупації до старозавітної історії. Війна зображається як стихійне лихо (потоп) і кара за гріхи. Дім священника, де збираються представники різних національних і соціальних груп, уподібнюється до ковчега, а незалежність України має стати веселкою після потопу. Водночас у тексті ця метафора виявляє неповноту — нараторка зупиняє розповідь до завершення потопу, відмовившись говорити про те, що спасіння не сталося. Ця неповнота метафори маркує травму — неможливість говорити про втрату родини, соціальної групи, національного середовища. Тобто розповідь про війну і окупацію вдалося втілити у цілісний наратив, але розповідь про прихід радянської влади і його наслідки опинилася поза текстом. Застигла метафора дає змогу почати розповідь, але невідповідність між знаним претекстом і реальністю не дає її продовжити і вербалізувати травму. Водночас саме метафора маркує існування травми, замовчуваного досвіду, який авторка не в змозі втілити у розповідь. Мотив мовчання як наслідку травми акцентується тематизацією його в тексті.
Завантаження
Посилання
Anker, J. (2009). Metaphors of Pain: The use of metaphors in trauma narrative with reference to Fugitive pieces. Literator: Journal of Literary Criticism, Comparative Linguistics and Literary Studies, 30 (1), 49–68 [in English]. https://doi.org/10.4102/lit.v30i2.78
Borbelly, A. F. (1998). Psychoanalytic Concept of Metaphor. The International Journal of Psychoanalysis, 79, 923–936 [in English].
Caruth, C. (1995). Trauma: Explorations in memory. London: Johns Hopkins University Press [in English]. https://doi.org/10.56021/9781421413525
Fish, V. (1989-1990). Noah and the Great Flood: The Metamorphosis of the Biblical Tale. Judaica Librananship,5 (1), 74–78 [in English].
Henke, S. A. (1998). Shattered Subjects: Trauma and Testimony in Women’s Life-Writing, London, Macmillan [in English].
Hordasevych, H. (2007). Noiv kovcheh. Tvory (pp. 27–139), Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
Hrebeniuk, T. (2022). Movchannia i hovorinnia yak formy reprezentatsii istorychnoi travmy v ukrainskii prozi doby Nezalezhnosti. Synopsys: tekst, kontekst, media, 28 (3), 104–112 [in Ukrainian].
Neumann, D. (2016). Soldiers and Other Monsters. The Allied Occupation in Icelandic Fiction. Scandinavian-Canadian Studies, 3, 96–120 [in English]. https://doi.org/10.29173/scancan121
Olivier, B. (2008). Trauma and Literature: Derrida, 9/11 and Hart’s The Reconstructionist. Journal of Literary Studies, 24 (1), 32–57 [in English]. https://doi.org/10.1080/02564710701789032
Ovsiienko, V. (2001). Hordasevych Halyna Leonidivna. Dysydentskyi rukh v Ukraini. Virtualnyi muzei [in Ukrainian]. https://museum.khpg.org/1185442425
Shevchuk, V. (2007). Korabel pryrechenykh. In Hordasevych H. Tvory (pp. 20–26), Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
Stiazhkina, O. (2015). Zhinky Ukrainy v povsiakdenni okupatsii: faktory vidminnosti stsenariiv y dosvidiv. Henderni doslidzhennia, proekt “Donbaski studii” (pp. 68–82), Kyiv [in Ukrainian].
Van der Kolk, B. A. (2002). Posttraumatic Therapy in the Age of Neuroscience. Psychoanalytic Dialogues, 12 (3), 381–392 [in English]. https://doi.org/10.1080/10481881209348674
Van der Merwe, C. & Gobodo-Madikizela, G. (2007). Narrating Our Healing: Perspectives on working through trauma. Newcastle: Cambridge Scholars Press [in English].
Vickroy, L. (2002). Trauma and Survival in Contemporary Fiction. Virginia: University of Virginia Press [in English].
Wilkinson, M. (2003). Undoing Trauma: Contemporary neuroscience. Journal of Analytical Psychology, 48, 235–253 [in English]. https://doi.org/10.1111/j.0021-8774.2005.00550.x
Wilkinson, M. (2005). Undoing Dissociation: Affective neuroscience: A contemporary Jungian clinical perspective. Journal of Analytical Psychology, 50, 483–501 [in English]. https://doi.org/10.1111/1465-5922.t01-1-00008
Williams, W. I. (2006). Complex Trauma: Approaches to theory and treatment. Journal of Loss and Trauma, 11, 321–335 [in English]. https://doi.org/10.1080/15325020600663078
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Літературний процес: методологія, імена, тенденції
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
