Нові форми презентації біографій митців як інтелектуальна провокація: проблеми класифікування

Анотація

У статті проаналізовано динаміку форм презентації біографій знакових українських митців, останніми роками відчутну в українському культурному середовищі. Наголошено, що сьогоденна українська культура поволі долає радянські матриці і штампи рецепції її ключових постатей (Шевченка, Франка, Лесі Українки), а також прагне до суттєвого розширення кордонів і персонажного обсягу всього культурного пантеону. Це важливо для формування посттоталітарної української ідентичності і тому потребує нових наукових підходів, аналітичних студіювань, систематизацій і класифікацій. На шляху глобальних ревізій форм презентації національно вартісного персонального культурного досвіду слід враховувати глобальні трансґресії сучасної культури, яка від атомарних фактів і тенденцій упевнено рухається до систем і корпусних текстів, що функціонують як відкриті та структуровані конструкти зі складною системою внутрішніх взаємозв’язків. Для сучасних форматів презентації біографічних світів також важливі діалогізм, інтерактивність, мультимедійність та охоплення аудиторії, що сприяє інтенсивним художнім і маркетинговим пошукам та кристалізації інтелектуального потенціалу в самодостатні проєкти, спроможні організовувати довкола себе нові силові поля та генерувати нові смисли. Запропоновано авторську класифікацію сучасних форм презентації біографій митців, розроблену з урахуванням тенденцій не лише сучасної української літератури, але й супровідних для неї за нинішніх умов гуманітарних сегментів — видавничої справи, радіо, кіно, інтернет-технологій, галузі культурних індустрій. Кожен з пунктів класифікації проілюстровано фактами сучасної української культури — створеними, за рідкісних винятків, упродовж останніх трьох років. Класифікація демонструє відчутні зсуви в напрацюваннях нових форматів презентації — від біографічних творів, написаних і виданих у традиційному форматі текстових книжок, аж до усвідомлення того, що в цифровому світі такі формати не є універсальними і призначені переважно для вузьких фахівців, для масового ж реципієнта сьогодні важливі інтерактивні та мультимедійні формати, і культура оперативно їх генерує.