Особливості художнього мислення Х. Л. Борхеса (на матеріалі збірки новел «Сад з розгалуженими стежками»)

Анотація

У статті аналізуються риси художнього мислення Хорхе Луїса Борхеса на матеріалі збірки новел «Сад з розгалуженими стежками». Літературознавче потрактування знаменитої збірки аргентинського письменника, до якої входять, серед інших, такі знакові новели, як «Тлен, Укбар, Орбіс Терціус», «П’єр Менар, автор “Дон Кіхота”», «Вавилонська бібліотека», здійснюється в контексті досвіду постмодерністської літератури, що сьогодні сприймається як уже завершений проєкт і потребує неупередженої оцінки. Застосовування елементів мотивного та архетипного аналізу, а також врахування настанов філософської герменевтики та філософії діалогу дають можливість охарактеризувати збірку новел «Сад з розгалуженими стежками» як певну художню цілість, підпорядковану завданню співвіднесення істини та історії. Сім новел збірки об’єднані складною системою взаємопов’язаних мотивів, серед яких особливого значення набувають дзеркало й книга, реальність і вигадка, час і вічність, лабіринт і сад. Мотиви художньо проявляють суперечності буття так, що метафізична безнадія їх подолання змінюється новим рівнем осмислення: книга — найпродуктивніше дзеркало, оскільки відбиває різні обличчя та різні епохи, не відміняючи відмінностей між ними; вигадка найкраще проявляє сутність реальності; вічність відкривається у миттєвості переживань; сад з розгалуженими стежками — культурна модель буттєвого лабіринту, що містить у собі шлях до істини й можливість гармонізації історії. Співвіднесення мотивів, встановлення складних смислових зв’язків між ними проявляє особливості художнього мислення Борхеса, серед яких передусім синтетичність, парадоксальність, діалектичність, діалогічність, лаконізм. Вони визначають закони побудови художнього світу письменника, за яким вбачаються його засадничі творчі інтенції, спрямовані на об’єднання можливостей мистецтва, науки й релігії задля діалогічного розкриття головних буттєвих суперечностей, у яких проявляє себе в численних і різноманітних спробах омовлення істина буття людини й Всесвіту.