Митець і мистецтво в добу історичних катаклізмів: роман Катерини Лебедєвої «22. Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві»

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблеми митця та мистецтва в кульмінаційні періоди української історії. На матеріалі роману Катерини Лебедєвої «22. Містичний випадок на Вознесенському узвозі у Києві» (2020) проаналізовано мистецький контекст революційних та воєнних подій 1917–1922 рр. в Україні, виокремлено проблему мистецтва в переломні історичні моменти. Метою дослідження є аналіз авторських стратегій зображення реакції різних мистецьких середовищ на глобальні зміни, що відбуваються в мистецькій сфері в часи воєнних дій. На прикладі роману виявлено, як впливають кризові історичні періоди, як-от війна, окупація, голод, боротьба за владу, революції тощо, на характер мистецької творчості, особисті риси характеру, поведінкові моделі передусім представників творчих професій. В аналізі роману акцентовано на проблемах формування національної ідентичності та її вияві в мистецьких роботах, еволюції національного усвідомлення, яка відбувається з митцями в добу становлення молодої Української держави та буремних подій втрати державності. Методологічною основою дослідження є інтермедіальні студії, які дають змогу через мистецькі інтеракції, зокрема образотворчого мистецтва, графіки, театрального мистецтва й літератури, увиразнити проблему митця в епоху переломних історичних моментів. У статті простежено, як романістка зображає зміни в середовищі новоствореної Української академії мистецтв у часи становлення Української Народної Республіки, громадянської війни, під впливом Радянської влади тощо, а на прикладах Георгія Нарбута, Михайла Бойчука, студентів академії демонструє трансформації творчості, спричинені зовнішніми чинниками. Важливим аспектом мистецьких реакцій на переломні історичні події є реформа театру, показана в романі Лебедєвої на прикладі сценічних постановок Леся Курбаса.