ТРИ ЧОЛОВІЧІ РОМАНИ ПРО РЕВОЛЮЦІЮ ГІДНОСТІ: ПОЕТИКА І МІФОЛОГІЯ МАЙДАНУ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.17.5Ключові слова:
Майдан; роман; Революція Гідності; міф; архетип.Анотація
У статті розглянуто три романи про Революцію Гідності, написані чоловіками та видані у 2015 р.: «Вогняна зима» Андрія Кокотюхи, «Майданний семестр» Кирила Галушка, «2014» Владислава Івченка. Серед інших творів цієї тематики вони вже частково охарактеризовані критиками і науковцями. У цій статті зроблений акцент на міфологізованому геообразі Майдану, який виступає джерелом метафоричних сенсів і зрештою розкривається в архетипах Хаосу / Гармонії / Порядку та Свій / Чужий. Це дослідження є одним з етапів вивчення стратегії формування колективної пам’яті в українських романах про Євромайдан та було частково апробоване у формі доповіді на конференції. Ключові результати досягнуті завдяки поєднанню концепції художнього осмислення міфу за Нортропом Фраєм і аспектів художнього міфотворення за Оленою Бондаревою, що дало можливість вичленувати головні напрями вивчення ключового для всіх трьох сюжетів геообразу. Простежене місце топосу Майдану в структурі сюжетів, зокрема його перша поява. Висновувано, що автори спираються на наявну у свідомості читача позитивну міфологему, розгортаючи її семантику відповідно до ставлення персонажів до подій Революції Гідності. У цьому простежений потенціал бінарних протиставлень. Встановлено, що більша кількість і різноманітність персонажів дають можливість авторові потужніше розвинути метафоричну семантику міфологеми Майдану (В. Івченко), натомість обмежена система персонажів (А. Кокотюха) консервує змістовий потенціал топосу Майдану, зводить його до ретрансляції уже сформованих сем. Інший підхід застосовує К. Галушко, даючи своєму персонажеві змінити погляди внаслідок участі в революційних подіях. Подальший аналіз засвідчив, що нерозвинена метафоризація топосу Майдану не дозволяє А. Кокотюсі вийти на залучення відповідних архетипів для поглиблення семантики твору загалом. Натомість інших двом авторам, попри використані ними різні способи конструювання сюжету, це вдалося. У результаті зроблене припущення щодо подальшого художнього осмислення теми Революції Гідності й потенціалу відповідних художніх стратегій. Запропонований підхід потребує подальшої перевірки на більшому масиві творів.
Завантаження
Посилання
Ассман, А. (2014). Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті. Київ: Ніка-Центр.
Бондарева, О. (2006). Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. Київ: Четверта хвиля.
Вірченко, Т. (1016). Майдан: неминучість зневіри? Курбасівські читання, 11, 11–24.
Вірченко, Т., Козлов, Р. (2021). Майдан в українському романі про Революцію Гідності: поетика і міфологія. У Художні феномени в історії та сучасності («Географічний простір і художній текст»): тези доповідей VІІ Міжнародної наукової конференції (с. 32–33). Харків.
Галушко, К. (2015). Майданный семестр. Революционные хроники киевского препода. Черновцы: Книги – ХХІ.
Герасименко, Н. (2019). Словами очевидців: література від Євромайдану до війни. Тернопіль: Джура.
Євромайдан. Хроніка в новелах. (2014). Брустурів: Дискурсус.
Івченко, В. (2015a). 2014. Частина 1. Київ: Темпора.
Івченко, В. (2015b). 2014. Частина 2. Київ: Темпора.
Ковтонюк, Н. (2020). Постколоніальне прочитання дискурсу Революції гідності (Дис. д-ра філософії, Київ).
Кокотюха, А. (2015). Вогняна зима. Київ: КСД.
Мірошниченко, Н. (2016). Неоміфологія Революції і трансформація структури драми. Курбасівські читання, 11, 32–50.
Поліщук, Я. (2016). Реактивність літератури. Київ: Академвидав.
Цукор, Л. Концепт культурного героя у творах на тему Майдану. Курбасівські читання, 11, 25–31.
Dawkins, R. (1999). The Extended Phenotype: The Long Reach of the Gene. New York: Oxford University Press.
Frye, N. (1973). Anatomy of Criticism. Four essays. Princeton. Princeton University Press.
REFERENCES
Assmann, A. (2014). Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. Kyiv: Nika-Tsentr.
Bondareva, O. (2006). Mif i drama u novitnomu literaturnomu konteksti: ponovlennia strukturnoho zviazku cherez zhanrove modeliuvannia. Kyiv: Chetverta khvylia.
Dawkins R. The Extended Phenotype: The Long Reach of the Gene. New York : Oxford University Press, 1999. 296 p.
Frye N. Anatomy of Criticism. Four essays. Princeton. Princeton University Press, 1973. 390 p.
Halushko, K. (2015). Maydannyy semestr. Revolyutsionnye khroniki kievskogo prepoda. Chernovtsy: Knigi – XXI.
Herasymenko, N. (2019). Slovamy ochevydtsiv: literatura vid Yevromaidanu do viiny. Ternopil: Dzhura.
Ivchenko, V. (2015a). 2014. Vol. 1. Kyiv: Tempora.
Ivchenko, V. (2015b). 2014. Vol. 2. Kyiv: Tempora.
Kokotiukha, A. (2015). Vohniana zyma. Kyiv: KSD.
Kovtoniuk, N. (2020). Postkolonialne prochytannia dyskursu Revoliutsii hidnosti (PhD thesis, Kyiv).
Miroshnychenko, N. (2016). Neomifolohiia Revoliutsii i transformatsiia struktury dramy. Kurbasivski chytannia, 11, 32–50.
Polishchuk, Y. (2016). Reaktyvnist literatury. Kyiv: Akademvydav.
Tsukor, L. (2016). Kontsept kulturnoho heroia u tvorakh na temu Maidanu. Kurbasivski chytannia, 11, 25–31.
Virchenko, T. & Kozlov R. (2021). Maidan v ukrainskomu romani pro Revoliutsiiu Hidnosti: poetyka i mifolohiia. In Khudozhni fenomeny v istorii ta suchasnosti («Heohrafichnyi prostir i khudozhnii tekst»). Tezy dopovidei VII Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (pp. 32–33). Kharkiv.
Virchenko, T. (2016). Maidan: nemynuchist zneviry? Kurbasivski chytannia, 11, 11–24.
Yevromaidan. Khronika v novelakh. (2014). Brusturiv: Dyskursus.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Роман Козлов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
