Парадигма насильства і травма як суспільні явища у сучасній українській літературі
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2026.27.5Anahtar Kelimeler:
насильство- травма- сучасна українська літератураÖzet
Сучасна українська культура відбиває, фіксує та осмислює докорінні зміни в українському суспільстві впродовж останніх понад десяти років. Цей злам призвів до потреби перегляду засад на яких існує українське суспільство, включно з парадигмою насильства, котра виявила свою неспроможність відповісти на сучасні суспільні запити. Одночасно усе вживанішим стає поняття травми, оскільки українське літературознавство дедалі частіше звертається до зарубіжних напрацювань у травматичних студіях, проте стикається з браком зв’язности теоретичних розробок. Існує потреба уточнення важливості оповіді для травми як терміна та встановлення зв’язку між насильством та травмою, котрі лежать в основі цієї розвідки.
Предметом статті є, по-перше, спроба систематизувати центральний термін травматичних студій «травма», наголосивши на аспекті оповідности, а також надавши йому соціального забарвлення, а по-друге, аналіз взаємозв’язку парадигми насилля та травми як суспільних явищ у сучасній українській літературі на основі трьох романів: «Вивітрювання» Артема Чапая, «Усі мої тривожні дзвіночки» Євгенії Бабенко та «Хазяїн» Маркіяна Камиша.
Результати. Статтю, що складається з 7 частин разом з висновками, умовно можна поділити на теоретичну та практичну частини. У межах теоретичної частини статті було запропоновано нове визначення травми як разючої емотичної складової людської еґо-оповіді. Воно виникає як спроба узгодження доцентрових опозицій у межах травматичних студій, в основі яких лежать п’ять засадничих тез: 1) перенесення уваги з травматичної події до її сприйняття носієм травми; 2) акцент ставиться на важливості пам’яти в житті людини; 3) усвідомлюється та підкреслюється емотивний чинник; 4) травматична подія позбавляється значення неповторюваности, проте залишається надзвичайною; 5) визначення травми передбачає її помислення через категорію оповіді. Дослідник вважає, що оповідність є ключовою характеристикою для інтеграції травми, котра інакше лишається в стані, визначеному як вічне проговорення.
У межах практичної частини статті був проведений аналіз взаємозв’язку парадигми насильства та травми на основі зазначених текстів. Дослідник встановив: травма є наслідком інструменталізації насильства, що має аспект не владарювання, а панування над жертвою. Попередня парадигма насильства не лишень потверджує право сили та суспільну ієрархію, де кривдник є сильним, а жертва — слабкою. Одночасно жертва позбавляється статусу жертви, рівности, права на підтримку, а також вимушена замовчувати власний досвід заради конформізму. Інтеграція ж можлива лишень через проговорення травми, що означає насамперед переступ існуючих суспільних норм. Без бодай певної суспільної підтримки проговорення не може стати оповіддю, а отже, подолання наслідків травми передбачає суспільне визнання жертви як потерпілого й певне відновлення справедливості. Українське суспільство наразі ж перебуває в межовому стані, де вплив старої парадигми зберігається, оскільки нова парадигма насильства все ще перебуває в процесі становлення. Проаналізовані тексти репрезентують стан помежів’я, де змінена парадигма, відтак інтеграція травми залежить насамперед від суспільних обставин та кола підтримки.
İndirmeler
Referanslar
Arendt, Hannah (1970). On Violence. Hancourt, Brace & Company.
Babenko, Yevheniia (2024). Usi moi tryvozhni dzvinochky [All My Anxious Bells]. Vivat [in Ukrainian].
de Launay, Marc. (2023). Macht, Gewalt. Yevropeiskyi slovnyk filosofii: Leksykon neperekladnostei. Tom tretii. Vydannia tretie. Dukh i litera [in Ukrainian].
Caruth, Cathy (1995). Trauma: Explorations in Memory. Johns Hopkins University Press.
Caruth, Cathy (1996). Unclaimed Experience: Trauma, narrative, and history. Johns Hopkins University Press.
Chapai, Artem (2021). Vyvitriuvannia [Erosion]. Knyhy – ХХI [in Ukrainian].
Craps, Stef (2013). Postcolonial Witnessing: Trauma Out of Bounds. Palgrave Macmillan.
Gupta, Arpita, Bhattacharya Prama, & Ravi Priya Kumar (2019). Revisiting the Paradigm Shift in Trauma Studies: Twenty-Five Years of Veena Das’ ‘Our Work to Cry:Your Work to Listen’. Journal of the Anthropological Survey of India 68(1) 70–84.
https://doi.org/10.1177/2277436X19844898
Hinrichsen, Lisa (2013). Trauma Studies and the Literature of the U.S. South. Literature Compass, 10, 605617.
https://doi.org/10.1111/lic3.12079
Kamysh, Markiian (2024). Khaziain [Boss]. Folio [in Ukrainian].
Kiyimba, Nikki, Buxton Christina, Shuttleworth Jo, Pathe Emily (2022). Discourses of Psychological Trauma. Palgrave Macmillan Cham.
Koch, Ulrich (2021). Between Social Criticism and Epistemological Critique: Critical Theory and the Normalization of Trauma. Languages of Trauma: History, Memory, and Media, (ed) Peter Leese, Jason Crouthamel and Julia Barbara Köhne, Toronto: University of Toronto Press. https://doi.org/10.3138/9781487539405-013
Lewis-Fernandez, Roberto, & Kleinman, Arthur (1994). Culture, Personality and Psychopathology. Journal of Abnormal Psychology, 103(1), 67–71.
Nurten, Gunduz, Tzu Yu Allison Lin, & Mehmet Sincar (2023). Feminine Narrative, Trauma and Cultural Theory. US-China Education Review B, Sep.-Oct, 2023, Vol. 13, No 5, 278–286.
https://doi.org/10.17265/2161-6248/2023.05.002
Pavlychko, Solomiia (2002). Teoriia literatury [Theory of Literature]. Osnovy [in Ukrainian].
Pividori, Cristina (2016). [Review of Contemporary Trauma Narratives. Liminality and the Ethics of Form, by S. Onega & J.-M. Ganteau]. Atlantis, 38(2), 241–247.
http://www.jstor.org/stable/26330857
Prokopenko, Ivan. (2024). Teoretychni aspekty studii travmy (terminolohiia, problematychni momenty ta skhema rozboru): sproba analizu [Theoretical Aspects of Trauma Studies (terminology, problematic issues and analytical framework): an attempt at analysis]. Literary Process:Methodology, Names,Trends, 24, 91–98. [in Ukrainian].
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.24.9
Sitauze, Sherie (2020). Trauma theory and its inability to encompass the experiences of the non-western postcolonial subject. https://www.academia.edu/44295180/Trauma_theory_and_its_inability_to_encompass_the_experiences_of_the_non_western_postcolonial_subject
Suarez, Eliana (2016). Trauma in Global Contexts: Integrating local practices and socio-cultural meanings into new explanatory frameworks of trauma. International Social Work, Volume 59, Issue 1, January 2016. https://doi.org/10.1177/0020872813503859
van der Kolk Bessel, van der Hart Onno (1991). The Intrusive Past: the Flexibility of Memory and the Engraving of Trauma. American Imago, 48(4), 425–454. URL: https://www.researchgate.net/publication/304347531_The_intrusive_past_The_flexibility_of_memory_and_the_engraving_of_trauma
Wertheimer, Eric, Casper Monica J (2016). Within Trauma: An introduction. In Critical Trauma Studies: Understanding Violence, Conflict and Memory in Everyday Life. New York University Press.
American Psychiatric Association. (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition. Arlington, VA, American Psychiatric Association.
Yayınlanmış
Nasıl Atıf Yapılır
Sayı
Bölüm
Lisans
Telif Hakkı (c) 2026 Іван Прокопенко
Bu çalışma Creative Commons Attribution 4.0 International License ile lisanslanmıştır.
