Історіософські «сильветки» Бориса Гомзина про «Історію Русів», Тараса Шевченка та етичну формулу національного єднання
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2025.26.9Anahtar Kelimeler:
Борис Гомзин- вісниківці- есей- історіософія- «Історія Русів»- Григорій Полетика- Тарас ШевченкоÖzet
У пропонованій статті здійснено інтерпретацію есею «Два українські патріоти» (1930) відомого діяча української культури Бориса Гомзина, що є маловивченою частиною його творчої спадщини. Дослідження сфокусоване на розкритті історіософської концепції мислителя та запропонованої ним етичної формули національного єднання. Б. Гомзин, наслідуючи погляди М. Драгоманова, розглядав «Історію Русів» не як суто історичну працю, а як фундаментальну політичну пам’ятку кінця XVIII століття, створену представником лівобережного шляхетства Григорієм Полетикою. У цьому трактаті він вбачав маніфест захисту козацьких вольностей та автономістської традиції, що протистояв імперському деспотизму. В умовах занепаду гетьманату література вимушено взяла на себе спадкоємність політичних ідей «Історії Русів», ставши засобом збереження національної ідентичності. Авторка обґрунтувала, що вплив «Історії Русів» на Тараса Шевченка оцінювався Б. Гомзиним як прямий і ключовий для формування історичних та національних мотивів у творчості поета. Особлива увага в статті зосереджена на осмисленні запропонованої Б. Гомзиним етичної формули національного єднання. Мислитель стверджував, що глибокий розкол у середовищі української еліти можна подолати лише на морально-духовній основі. Єднальним чинником він називав жертовну любов до України, яка ставить національний ідеал вище за становий егоїзм, про що свідчить ідейна спорідненість автора «Історії Русів» й автора «Кобзаря». Таким чином, історіософія Б. Гомзина містить кордоцентричну концепцію моральної величі патріотичного чину, що є фундаментальною засадою для національної консолідації українства.
İndirmeler
Referanslar
V.K. [Drahomanov M.] (1881). V zashchitu neizvestnogo pokoinika avtora «Istoriy Russo, ili Maloi Rossii» [In defence of the unknown deceased author of “The History of the Russians, or Little Russia”]. Poriadok (Peterburh). 11 maia, 128, 1–2 [in Russian].
Vozniak, M. (1939). Psevdo-Konyskyi i psevdo-Poletyka («Istoriia Rusov» u literaturi i nautsi) [Pseudo-Konysky and pseudo-Poletika (“The History of the Rus” in Literature and Science)]. Lviv-K [in Ukrainian].
Homzyn, B. (1930). Dva ukrainski patrioty [Pro «Istoriiu Rusiv» i T. Shevchenka] [Two Ukrainian patriots: [On “The History of the Rus People” and Taras Shevchenko]]. Studentskyi visnyk (Praha), VII, 1–4, 5–13 [in Ukrainian].
Homzyn, B. (1930–1932). «Pisnia Kievskogo Slavianina» M. Drahomanova i virsh «Poklyk do brativ slavian» M. Starytskoho [“Song of the Kiev Slav” by M. Dragomanov and the poem «Call to the Slavic Brothers» by M. Starytskyi]. Drahomanivskyi zbirnyk (Praha), 1, 79–102 [in Ukrainian].
Homzyn, B. (1926). Sv. Pysmo y momenty ustremlinnia do vichnosti i do voli v T. Shevchenka i u yoho tvorakh [Writing and Moments of Striving for Eternity and Freedom in T. Shevchenko and His Works]. Spudei (Praha), 4, 41–56.
Gorlenko, V. (1893). Iz istorii yuzhno-russkogo obshestva nachala XIX veka (Pisma V.I. Charnysha, A.I. Chepy, V.G. Poletiki i zametki k nim) [From the History of South Russian Society in the early 19th century (Letters from V. I. Charnysh, A. I. Chepa, V. G. Politika and notes on them)]. Kievskaya starina: Ezhemesiachnyi istoricheskii zhurnal (Kiev), 1, 41–76 [in Russian].
Grushevskii, A. (1908). K kharakteristike vzgliadov «Istorii Russov» [On the Characterisation of Views in “The History of the Russians”]. Izvestiia otdeleniia russkogo yazyka i slovesnosti Imperatorskoi akademii nauk (Sankt-Peterburg), 13, 1, 396–427 [in Russian].
Yershov, A. (1928). Do pytannia pro chas napysannia «Istorii Rusov», a pochasty i pro avtora yii [On the question of when “Istoriia Rusov” was written, and partly on its author]. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu akademika Mykhaila Serhiievycha Hrushevskoho, Kyiv: Trest «Kyiv-druk», 286–291
Istoriia Russov mnimago Koniskago. Opyt russkoi istoriografii V. Ikonnikova (1908). [The History of the Russians of the Imaginary Konisk. An Experiment in Russian Historiography by V. Ikonnikov]. Kiev: Tipografiya Imperatorskago Universiteta sv. Vladimira, 2, 2, 1611–1650 [in Russian].
Klepatskyi, P. (1928). Lystuvannia Oleksandra Andriievycha Bezborodka z svoim batkom, yak istorychne dzherelo [Correspondence between Oleksandr Andriiovych Bezborodko and his father as a historical source]. Yuvileinyi zbirnyk na poshanu akademyka Mykhaila Serhiievycha Hrushevskoho. Kyiv: Trest «Kyiv-druk», 280–285 [in Ukrainian].
Kostomarov, N. (1881). Iz poѣzdki v Baturin v 1878 godu [From a Trip to Baturyn in 1878]. Poryadok (Peterburg). 8 aprelia, 97, 1–2 [in Russian].
Lazarevskij, A. (1861). Govoril li Polubotok Petru Velikomu rech, privodimuyu Konisskim? [Did Polubotok deliver the speech to Peter the Great quoted by Konissky?]. Osnova: yuzhno-russkij literaturno-uchenyj vѣstnik (Peterburg). Avgust, 9–13 [in Russian].
Lazarevskii, A. (1892). Otryvki iz semeinago arkhiva Poletik [Excerpts from the Poletich family archive.]. Ocherki, zametki i dokumenty po istorii Malorossii, Kiev: Tip. G.T. Korchak-Novitskogo, 1, 32–51 [in Russian].
Mirnyi, I. (1934). Ukrainskyi Vysokyi Pedagogichnyi Instytut im. M. Drahomanova: 1923–1933 (istoriia Instytutu) [Ukrainian Higher Pedagogical Institute named after M. Dragomanov: 1923–1933 (history of the Institute)]. Praha: Vydannia Ukr. Vysok. Pedagog. Instytutu [in Ukrainian].
[Peredmova]. Newfryingpan [Homzyn Borys] (1954). Z shchodennyka liudyny, shcho yii otochennia ne rozumiie, ne khoche, abo ne mozhe rozumity [From the diary of a person whom those around him do not understand, do not want to understand, or cannot understand]: [Narys]. Ukraina i svit: Literatura, nauka, mystetstvo i hromadske zhyttia (Hannover). Zoshyt dvanadtsiatyi — trynadtsiatyi, 13 [in Ukrainian].
Slabchenko, M. (1925). Shliakhetska istoriohrafiia [Noble Historiography]. Materiialy do ekonomichno-sotsiialnoi istorii Ukrainy XIX stolittia. Odesa: Derzhavne vydavnytstvo Ukrainy, 1, 103–107 [in Ukrainian].
Stenhach, N. (2021). Evoliutsiia respublikanskoi formy pravlinnia Ukrainy-Hetmanshchyny naprykintsi ХVІІ–ХVІІІ st.st. [The evolution of the republican form of government in Ukraine-Hetmanate at the end of the 17th–18th centuries.] Universytetski naukovi zapysky (Khmelnytskyi), 1(79), 20–29 [in Ukrainian].
Yakovliv, A. (1937). Do pytannia pro avtora «Istorii Rusiv» [On the question of the author of “History of the Rus People”]. Zapysky Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka. Vol. CLIV / Pratsi istorychno-filosofichnoi sektsii; Za red. Ivana Krypiakevycha, Lviv: Z drukarni Naukovoho tovarystva imeny Shevchenka, 71–113 [in Ukrainian].
Yayınlanmış
Nasıl Atıf Yapılır
Sayı
Bölüm
Lisans
Telif Hakkı (c) 2025 Ірина Руснак
Bu çalışma Creative Commons Attribution 4.0 International License ile lisanslanmıştır.
