Квір як аналітична категорія художнього твору (квірне прочитання «Малюка Цахеса на прізвисько Цинобер» Е. Т. А. Гофмана)

Autori

  • Світлана Маценка Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів, Україна) https://orcid.org/0000-0003-1373-2887

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-2475.2025.26.3

Parole chiave:

квір, океанічне писання, жіночність, чоловічість, пародіювання ідеалу чоловічості доби романтизму, Кім де л’Орізон, Томас Майнеке, Е. Т. А. Гофман

Abstract

Поняття квіру розглянуто як аналітичну категорію для інтерпретації сучасних і класичних художніх творів, яку пов’язують із поетикою «океанічного писання», карнавалізацією, плинністю, флюїдністю, небінарністю. Дослідження виходить із того, що художня література, яка суперечить гетеронормативному суспільно-базовому станові щодо гетеросексуальності та двостатевої системи, яка його заперечує і критикує, розвиває тим самим особливі стратегії письма, які своєю чергою вимагають особливого способу прочитання — так званого «Queer Reading». Актуальність дослідження полягає у зверненні до ключових засад студій квіру, продуктивність якого полягає також і для літературознавства в його невизначеності й багатозначності, що дозволяє йому чинити опір усьому, що ідентифікує себе через норму. Стверджується, що поряд із сучасними творами й естетиками, які звертаються до квіру, його можна ефективно застосовувати і для лектури класичних творів, безпосередньо не пов’язаних із ним. Для аргументації використано роман «Книга крові» («Blutbuch», 2022) швейцарського автора, небінарної особи Кіма де л’Орізона, який створює квірне письмо, котре демонструє пошуки письменником нової мови, відповідної до його самоідентифікації. Увагу зосереджено також на поетиці «океанічного писання», яку розвиває і практикує знаний німецький письменник Томас Майнеке, виявляючи особливий інтерес до небінарного. Аналітична категорія квіру застосована для аналізу новели-казки «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» («Klein Zaches genannt Zinnober», 1819) німецького романтика Е. Т. А. Гофмана. Із цього погляду визначний письменник ХІХ століття постає уважним спостерігачем своєї епохи й її статево-гендерного порядку, а його манера письма сприймається як інноваційна і сучасна. Вказано, що Гофман конструює і пародіює тогочасні уявлення про жіночність і чоловічість. У звичній для себе манері гри, карнавалу, віддзеркалень він демонструє нормованість і відносність ідеалів статей тієї доби. Форми нестабільності, змінні ідентичності, нечіткі межі та розриви в композиції досліджуються із позиції пізнавального процесу квір-мислення. Тим самим Гофман постає як напрочуд актуальний і інноваційний митець та мислитель.

Downloads

I dati di download non sono ancora disponibili.

Riferimenti bibliografici

Achermann, E. (2009). Klein Zaches genannt Zinnober. Ein Märchen (1819). In: D. Kremer (Hrsg.), E. T. A. Hoffmann: Leben — Werk — Wirkung (S. 215–224). Berlin: De Gruyter [in German].

Babka, A., & Hochreiter, S. (Hrsg.) (2008). Queer Reading in den Philologien. Modelle und Anwendungen. Göttingen: V & R unipress [in German].

Bohn, C., Meinecke, Th., Toepfer, R., & Wahrig, B. (2022). Ozeanisch Schreiben. Berlin: Verbrecher Verlag [in German].

Butler, J. (1991). Das Unbehagen der Geschlechter. Frankfurt am Main: Suhrkamp [in German].

Ferro Milone, G. (2015). E. T. A. Hoffmanns Spätwerk. Queer Readings. Würzburg: Ergon Verlag [in German].

Hoffmann, E. T. A. (1985). Klein Zaches genannt Zinober. Hartmut Steinecke (Hrsg.), E. T. A. Hoffmann Nachtstücke. Klein Zaches. Prinzessin Brambilla. Werke 1816—1829 (S. 531–650). Frankfurt am Main: Deutscher Klassiker Verlag. Band 5 [in German].

Hoffmann, E. T. A. (2012). Maliuk Tsakhes, na prizvysko Tsynober [Little Zaches Called Cinnabar]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Kauer, K. (2019). Queer lesen. Anleitung zu Lektüren jenseits eines normativen Textverständnisses. Tübingen: Narr Francke Attempto [in German].

Kosofsky Sedgwick, E. (1985). Between Men. English Literature and Male Homosocial Desire (Gender and Culture). New York: Columbia University Press, 1985 [in English].

Kremer, D. (1999). E. T. A. Hoffmann. Erzählungen und Romane. Berlin: Erich Schmidt Verlag [in German].

Lehnert, G. (2018). Das Que(e)ren der Texte oder: Taugt Queer als Analysekategorie? In: Patricia A. Gwozdz, Markus Lenz (Hrsg.), Weltliteratur(en). Zugänge, Modelle, Analysen eines Konzepts im Übergang (S. 285–308). Heidelberg: Universitätsverlag Winter [in German].

L’Horizon, K. de. (2022). Blutbuch. Köln: DuMont [in German].

Neumann, G. (2005). Einleitung. In: G. Neumann (Hrsg.), Hoffmanneske Geschichte‘. Zu einer Literaturwissenschaft als Kulturwissenschaft (S. 7–15). Würzburg: Königshausen & Neumann [in German].

Salvo, S. (2024). Knowing Gender in Kim de l’Horizon’s Blutbuch. In: German Quarterly, 97, 2024. Pp. 354–369 [in English].

Downloads


Abstract views: 1

Pubblicato

2025-12-30

Come citare

Маценка, С. (2025). Квір як аналітична категорія художнього твору (квірне прочитання «Малюка Цахеса на прізвисько Цинобер» Е. Т. А. Гофмана). Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (26), 31–38. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2025.26.3

Fascicolo

Sezione

Концептуальні питання літературознавства