Революційні події в художній інтерпретації Костянтина Паустовського (за автобіографічною «Повістю про життя»)

Abstract

У статті розглядаються особливості художньої інтерпретації подій революції і громадянської війни в Україні на початку ХХ століття в «Повісті про життя» Костянтина Паустовського та їх проекція на сучасність. Відстежено динаміку ставлення письменника до революції — від романтичного захоплення до реалістичного сприйняття. Особливу увагу приділено проблемі знецінення людського життя в епоху соціальних потрясінь, яка видається актуальною у контексті сьогодення. Принагідно розглядається проблема мови, роль книги в часи суспільних катаклізмів і радикальних змін. У полі обсервації — розмаїта образна система твору, що складається з реальних історичних осіб та героїв, створених авторською уявою. А також аналізуються своєрідність портретів і пейзажів та їх естетична функція у творі, особливості тропіки. Чи не найбільше уваги приділено гуманістичній позиції автора, що проявляється у засудженні дикості, надмірної жорстокості й утвердженні торжества розуму, добра і справедливості.