Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.2

Ключові слова:

ментальна карта, національна ідентичність, травматичний досвід, місця пам’яті, геополітичні трансформації

Анотація

Питання ментальної географії та її кореляції з офіційною територіальною диференціацією й організацією світового простору стають особливо актуальними за часів відчутних геополітичних зрушень і стрімких міграційних процесів. Романи А. Мельничука добре надаються до вивчення в контексті ментального картографування, етнічної ідентичності, національної пам’яті і колективного травматичного досвіду. З часу виходу його творів в Україні з’явилося чимало досліджень у зазначених напрямках. Утім, аналіз наявних публікацій виявив брак дослідницької уваги до особливостей ментальної географії в романах письменника, що пояснює потребу в їх подальшому студіюванні. Мета дослідження – виявити специфіку «кордонів» ментальної географії персонажів у романах А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано». Для її досягнення доцільним є використання таких методів: біографічного, психоаналітичного, інтертекстуального та елементів рецептивної естетики.  Аналіз романів А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» спонукав зробити висновок про те, що ментальна географія візуалізована досить виразно через образи-персонажі в обох творах. У романах артикульовано неузгодженість між символічними позначеннями просторових об’єктів на картах і їх відображенням у свідомості людей. У творах А. Мельничука можна простежити залежність між наявністю інформації про минуле на ментальних мапах і збереженням успадкованої ідентичності: ті персонажі, які всіляко намагалися стерти минуле, перетворити віртуальні «місця пам’яті» на «не-місця», або зруйнували себе як особистостей, або асимілювалися на чужині, втративши зв'язок із родом і нацією. Колективний травматичний досвід спонукав уникати конкретики в називанні батьківщини, що негативно позначилося на її відображенні на ментальних картах молодшого покоління емігрантів і, відповідно, на їхній національній ідентичності. Перспективою подальших досліджень може стати специфіка артикуляції наслідків травматичного досвіду в романах А. Мельничука.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Вздульська В. (2006). Історія, метаісторія та симулякри в романах Аскольда Мельничука. Слово і час, 5, 15–22.

Випасяк Г. (2020). Межі та безмежжя національної ідентичності у романах А. Мельничука. Збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті». Львів : Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Думчак І. (2013). Інтертекстуальність у романі Аскольда Мельничука «Що сказано». Літературознавчі студії: компаративний аспект (пам’яті докторів наук, професорів В. Г. Матвіїшина та М. В. Теплінського присвячується). Збірник статей. Вип. 1. Івано-Франківськ : Симфонія-форте.

Думчак І. (2006). Українська проблематика ХХ ст. у творчій спадщині американського письменника Аскольда Мельничука (Автореферат дисертації кандидата філологічних наук, Тернопіль).

Забужко О. (2009). Що сказано, або як українська література «виходить в люди». Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстка. (с. 253–266). Київ: Факт.

Луцишина О. (2017). Що написано. Мельничук А. Що сказано. (с. 7–13). Київ : ВД «Комора».

Мельничук А. (2018). Посол мертвих. Львів: Видавництво Старого Лева.

Мельничук А. (2017). Що сказано. Київ: Комора.

Поліщук Я. (2018). Гібридна топографія. Місця й не-місця в сучасній українській літературі. Чернівці: Книги–ХХІ.

Тимощук Н. (2017). Художні особливості роману «Посол мертвих» Аскольда Мельничука. Наукові записки Бердянського педагогічного університету, XIV, 136–141.

Шевчук З. Раби роду: рецензія на роман «Посол мертвих» Аскольда Мельничука. http://litakcent.com/2018/09/04/rabi-rodu-retsenziya-na-roman-posol-mertvih-askolda-melnichuka/ (дата доступу: 12.04.2019).

REFERENCES

Dumchak, I. (2013). Intertekstualnist u romani Askolda Melnychuka «Shcho skazano». Literaturoznavchi studii: komparatyvnyi aspekt (pamiati doktoriv nauk, profesoriv V. H. Matviishyna ta M. V. Teplinskoho prysviachuietsia). Zbirnyk statei, Issue 1.

Dumchak, І. (2006). Ukrainska problematyka ХХ st. u tvorchii spadshchyni amerykanskoho pysmennyka Askolda Melnychuka [Candidate Dissertation, Ternopil National Pedagogical University].

Lutsyshyna, О. (2017). Shcho napysano. In A. Melnychuk. Shcho skazano (pp. 7–13). Komora.

Melnychuk, A. (2018). Posol mertvykh. Vydavnytstvo Staroho Leva.

Melnychuk, А. (2017). Shcho skazano. Komora.

Polishchuk, Ya. (2018). Hibrydna topohrafiia. Mistsia i ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literaturi. Knyhy–ХХІ.

Shevchuk, Z. (2018 September 04). Raby rodu: retsenziia na roman «Posol mertvykh» Askolda Melnychuka. Litaktsent. http://litakcent.com/2018/09/04/rabi-rodu-retsenziya-na-roman-posol-mertvih-askolda-melnichuka/

Tymoshchuk, N. (2017). Khudozhni osoblyvosti romanu «Posol mertvykh» Askolda Melnychuka. Naukovi zapysky Berdianskoho pedahohichnoho universytetu, Issue 14, 136–141.

Vypasaniak, H. (2020). Mezhi ta bezmezhzhia natsionalnoi idedntychnosti u romanakh A. Melnychuka. Zbirnyk naukovykh prats za materialamy vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu «Totalitaryzm yak systema znyshchennia natsionalnoi pamiati». Lviv : Drukarnia Lvivskoho natsionalnoho medychnoho universytetu imeni Danyla Halytskoho.

Vzdulska, V. (2006). Istoriia, metaistoriia ta symuliakry v romanakh Askolda Melnychuka. Slovo i chas, 5,15–22.

Zabuzhko, O. (2009). Shcho skazano, abo yak ukrainska literatura «vykhodyt v liudy». In O. Zabuzhko, Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka (pp. 253–266). Fakt.

Downloads


Переглядів анотації: 62

Опубліковано

2021-12-30

Як цитувати

Бокшань, Г. (2021). Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» . Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (18), 13–18. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.2

Номер

Розділ

Концептуальні питання літературознавства