Ментальна географія у романах Аскольда Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.18.2Ключові слова:
ментальна карта, національна ідентичність, травматичний досвід, місця пам’яті, геополітичні трансформаціїАнотація
Питання ментальної географії та її кореляції з офіційною територіальною диференціацією й організацією світового простору стають особливо актуальними за часів відчутних геополітичних зрушень і стрімких міграційних процесів. Романи А. Мельничука добре надаються до вивчення в контексті ментального картографування, етнічної ідентичності, національної пам’яті і колективного травматичного досвіду. З часу виходу його творів в Україні з’явилося чимало досліджень у зазначених напрямках. Утім, аналіз наявних публікацій виявив брак дослідницької уваги до особливостей ментальної географії в романах письменника, що пояснює потребу в їх подальшому студіюванні. Мета дослідження – виявити специфіку «кордонів» ментальної географії персонажів у романах А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано». Для її досягнення доцільним є використання таких методів: біографічного, психоаналітичного, інтертекстуального та елементів рецептивної естетики. Аналіз романів А. Мельничука «Посол мертвих» і «Що сказано» спонукав зробити висновок про те, що ментальна географія візуалізована досить виразно через образи-персонажі в обох творах. У романах артикульовано неузгодженість між символічними позначеннями просторових об’єктів на картах і їх відображенням у свідомості людей. У творах А. Мельничука можна простежити залежність між наявністю інформації про минуле на ментальних мапах і збереженням успадкованої ідентичності: ті персонажі, які всіляко намагалися стерти минуле, перетворити віртуальні «місця пам’яті» на «не-місця», або зруйнували себе як особистостей, або асимілювалися на чужині, втративши зв'язок із родом і нацією. Колективний травматичний досвід спонукав уникати конкретики в називанні батьківщини, що негативно позначилося на її відображенні на ментальних картах молодшого покоління емігрантів і, відповідно, на їхній національній ідентичності. Перспективою подальших досліджень може стати специфіка артикуляції наслідків травматичного досвіду в романах А. Мельничука.
Завантаження
Посилання
Вздульська В. (2006). Історія, метаісторія та симулякри в романах Аскольда Мельничука. Слово і час, 5, 15–22.
Випасяк Г. (2020). Межі та безмежжя національної ідентичності у романах А. Мельничука. Збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті». Львів : Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Думчак І. (2013). Інтертекстуальність у романі Аскольда Мельничука «Що сказано». Літературознавчі студії: компаративний аспект (пам’яті докторів наук, професорів В. Г. Матвіїшина та М. В. Теплінського присвячується). Збірник статей. Вип. 1. Івано-Франківськ : Симфонія-форте.
Думчак І. (2006). Українська проблематика ХХ ст. у творчій спадщині американського письменника Аскольда Мельничука (Автореферат дисертації кандидата філологічних наук, Тернопіль).
Забужко О. (2009). Що сказано, або як українська література «виходить в люди». Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстка. (с. 253–266). Київ: Факт.
Луцишина О. (2017). Що написано. Мельничук А. Що сказано. (с. 7–13). Київ : ВД «Комора».
Мельничук А. (2018). Посол мертвих. Львів: Видавництво Старого Лева.
Мельничук А. (2017). Що сказано. Київ: Комора.
Поліщук Я. (2018). Гібридна топографія. Місця й не-місця в сучасній українській літературі. Чернівці: Книги–ХХІ.
Тимощук Н. (2017). Художні особливості роману «Посол мертвих» Аскольда Мельничука. Наукові записки Бердянського педагогічного університету, XIV, 136–141.
Шевчук З. Раби роду: рецензія на роман «Посол мертвих» Аскольда Мельничука. http://litakcent.com/2018/09/04/rabi-rodu-retsenziya-na-roman-posol-mertvih-askolda-melnichuka/ (дата доступу: 12.04.2019).
REFERENCES
Dumchak, I. (2013). Intertekstualnist u romani Askolda Melnychuka «Shcho skazano». Literaturoznavchi studii: komparatyvnyi aspekt (pamiati doktoriv nauk, profesoriv V. H. Matviishyna ta M. V. Teplinskoho prysviachuietsia). Zbirnyk statei, Issue 1.
Dumchak, І. (2006). Ukrainska problematyka ХХ st. u tvorchii spadshchyni amerykanskoho pysmennyka Askolda Melnychuka [Candidate Dissertation, Ternopil National Pedagogical University].
Lutsyshyna, О. (2017). Shcho napysano. In A. Melnychuk. Shcho skazano (pp. 7–13). Komora.
Melnychuk, A. (2018). Posol mertvykh. Vydavnytstvo Staroho Leva.
Melnychuk, А. (2017). Shcho skazano. Komora.
Polishchuk, Ya. (2018). Hibrydna topohrafiia. Mistsia i ne-mistsia v suchasnii ukrainskii literaturi. Knyhy–ХХІ.
Shevchuk, Z. (2018 September 04). Raby rodu: retsenziia na roman «Posol mertvykh» Askolda Melnychuka. Litaktsent. http://litakcent.com/2018/09/04/rabi-rodu-retsenziya-na-roman-posol-mertvih-askolda-melnichuka/
Tymoshchuk, N. (2017). Khudozhni osoblyvosti romanu «Posol mertvykh» Askolda Melnychuka. Naukovi zapysky Berdianskoho pedahohichnoho universytetu, Issue 14, 136–141.
Vypasaniak, H. (2020). Mezhi ta bezmezhzhia natsionalnoi idedntychnosti u romanakh A. Melnychuka. Zbirnyk naukovykh prats za materialamy vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu «Totalitaryzm yak systema znyshchennia natsionalnoi pamiati». Lviv : Drukarnia Lvivskoho natsionalnoho medychnoho universytetu imeni Danyla Halytskoho.
Vzdulska, V. (2006). Istoriia, metaistoriia ta symuliakry v romanakh Askolda Melnychuka. Slovo i chas, 5,15–22.
Zabuzhko, O. (2009). Shcho skazano, abo yak ukrainska literatura «vykhodyt v liudy». In O. Zabuzhko, Khroniky vid Fortinbrasa. Vybrana eseistyka (pp. 253–266). Fakt.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Галина Бокшань
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
