ТВОРЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНОГО ФІТОНІМА «ПЕРЕКОТИПОЛЕ» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.17.8Ключові слова:
проза, романтизм, фітонім, фольклоризм, образ, мотив, перекотиполеАнотація
Актуальність даної наукової статті визначається передусім тим, що українська література ХІХ століття потребує більш детальної переоцінки. Важливим є вивчення її фольклорної складової, оскільки саме фольклор ставав невичерпним джерелом для створення та актуалізації художніх тем та образів, що відповідали запитам доби. Фольклорні образи виникали в народному середовищі та інтегрувалися у різноманітті творчої палітри українського письменства.
Під час написання роботи було залучено герменевтичний, описовий, цілісно-системний методи дослідження.
Дана стаття присвячена проблемі творчої інтерпретації фольклорного фітоніма «перекотиполе» на матеріалі творів української літератури ХІХ століття, зокрема розглянуто баладу «Покотиполе» А. Метлинського, російськомовне оповідання «Перекатиполе» Г. Квітки-Основ'яненка, поему «Мар'яна-черниця» та вірш «Ми восени такі похожі» Т. Шевченка, байку Л. Глібова «Перекотиполе». При вивченні творчої інтерпретації фольклорного образу перекотиполя визначено також алюзії з європейською романтичною літературою.
У ході дослідження доведено, що народна казка про перекотиполе співзвучна з баладою Ф. Шиллера «Івікові журавлі». В обох творах показано, що і степова рослина, і журавлі в небі можуть бути німими свідками безжалісної насильницької смерті людини, а у кінці вони сприяють розкриттю вбивства та допомагають покарати злодія. Серед усіх проаналізованих у статті творів варто виділити російськомовне оповідання «Перекатиполе» Г. Квітки-Основ'яненка, яке свого часу не перевидавалося взагалі та було вилучено зі списку академічного видання автора.
У дослідженні висвітлено рівні трансформації фольклорного образу перекотиполя в різноманітних літературних жанрах української літератури ХІХ століття: прямий, вторинний, опосередкований. Також визначено емоційно-смислове навантаження фольклорного фітоніма «перекотиполе» в художніх текстах зазначеної доби. Даний образ у структурі художнього тексту виконує функцію німого свідка вбивства (народні казки про перекотиполе, балада «Покотиполе» А. Метлинського, «Перекотиполе» Г. Квітки-Основ'яненка), символізує стан самотності, сирітської долі (поезія Т. Шевченка), втілює образ безрідності та відчуженості (байка Л. Глібова «Перекотиполе»).
Дослідження є перспективним в аспекті подальшого вивчення української літератури ХІХ століття, її зв’язків з фольклором, а також з європейською літературою романтизму.
Завантаження
Посилання
Войтович, М. (2002). Українська міфологія. Либідь.
Давидюк, В. (1992). Українська міфологічна легенда. Світ.
Денисюк, І. (1981). Розвиток української малої прози ХІХ – поч. ХХ ст. Київ.
Єфремов, С. (1995). Історія українського письменства. Femina.
Зінчук, М. (упор.), (2011). Українські народні казки. Книга 34. Казки Наддніпрянщини. Вижниця: Черемош.
Квитка-Основьяненко, Г. Малороссийская проза. https://chtyvo.org.ua/authors/KvitkaOsnovianenko/Malorossyiskaia_proza_zbirka_ros/
Крохмальний, Р. (2009). Фольклорний фітонім як символ трансферності та корегентності художнього образу. Міфологія і фольклор, 12, 60 –71.
Марків, Р. (2013). Фольклор і література: форма діалогу: фольклоризм в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття. ПАІС.
Нахлік, Є. (1988). Українська романтична проза 20 – 60–х років ХІХ ст. Наукова думка.
Погребенник, В. (2002). Фольклоризм української поезії (остання третина ХІХ – перші десятиліття ХХ століття). Юніверс.
Українські поети-романтики (1987). Наукова думка.
Шевченко, Т. (2003). Зібрання творів у 6 т. : Поезія. Т. 1. 1837 – 1847. Наукова думка.
Шевченко, Т. (2003). Зібрання творів у 6 т. : Поезія. Т. 2. 1847 – 1861. Наукова думка.
Шіллер, Ф. (2013). Лірика. Драма. Фоліо.
REFERENCES
Davydiuk, V. (1992). Ukrainska mifolohichna lehenda [Ukrainian mythological legend]. Svit.
Denysiuk, I. (1981). Rozvytok ukrainskoi maloi prozy ХІХ – poch. ХХ st. [Development of Ukrainian short prose of the XIX - early XX century].Kuiv.
Iefremov, S. (1995). Istoriia ukrainskoho pysmenstva. [History of Ukrainian literature]. Femina.
Kvytka-Osnovianenko Hryhoryi. Malorossyiskaia proza. [Little Russian prose]. https: // chtyvo.org.ua/authors/KvitkaOsnovianenko/Malorossyiskaia_proza_zbirka_ros/
Krokhmalnyi, R. (2009). Folklornyi fitonim yak symvol transfernosti ta korehentnosti khudozhnoho obrazu [Folklore phytonym as a symbol of transfer and coherence of the artistic image]. Mifolohiia i folklore, 12, 60–71.
Markiv, R. (2013). Folklor i literatura: forma dialohu: folkloryzm v ukrainskii literaturi kintsiaХІХ – pochatku ХХ stolittia. [Folklore and literature: a form of dialogue: folklore in Ukrainian literature of the late nineteenth – early twentieth century]. PAIS.
Nakhlik, Ye. (1988). Ukrainska romantychna proza 20–60-kh rokiv ХІХ st.). [Ukrainian romantic prose of the 20s – 60s of the XIX century]. Naukova dumka.
Pohrebennyk, V. ( 2002). Folkloryzm ukrainskoi poezii (ostannia tretyna – pershi desiatylittia KhKh stolittia. [Folklore of Ukrainian poetry (the last third of the XIX – the first decades of the XX century) ]. Yunivers
Shevchenko, T. (2003). Zibrannia tvoriv u 6 Vol. : Poeziia. Vol. 1. 1837 – 1847. [Collection of works in 6 volumes: Poetry. T. 1. 1837–1847]. Naukova dumka.
Shevchenko, T. (2003). Zibrannia tvoriv u 6 Vol. : Poeziia. Vol. 1847–1861. [Collection of works in 6 volumes: Poetry. T. 2. 1847–1861]. Naukova dumka.
Shiller, F. (2013). Liryka. Drama. [Lyrics. Drama]. Folio.
Ukrainski poety-romantyky (1987). [Ukrainian romantic poets]. Naukova dumka.
Voitovych, M. (2002). Ukrainska mifolohiia [Ukrainian mythology]. Lybid.
Zinchuk, Mykola (2001). Ukrainski narodni kazky Knyha 34. Kazky Naddniprianshchyny. [Ukrainian folk tales. Book 34. Tales of the Dnieper region].Uporiad.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ірина Терехова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
