ТВОРЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНОГО ФІТОНІМА «ПЕРЕКОТИПОЛЕ» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Ірина Терехова

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.17.8

Ключові слова:

проза, романтизм, фітонім, фольклоризм, образ, мотив, перекотиполе

Анотація

Актуальність даної наукової статті визначається передусім тим, що українська література ХІХ століття потребує більш детальної переоцінки. Важливим є вивчення  її фольклорної складової, оскільки саме фольклор ставав невичерпним джерелом для створення та актуалізації художніх тем та образів, що відповідали запитам доби. Фольклорні образи виникали в народному середовищі та інтегрувалися у різноманітті творчої палітри українського письменства.

Під час написання роботи було залучено герменевтичний, описовий, цілісно-системний методи дослідження.

Дана стаття присвячена проблемі творчої  інтерпретації фольклорного фітоніма «перекотиполе»  на матеріалі творів української  літератури ХІХ століття, зокрема  розглянуто баладу «Покотиполе» А. Метлинського, російськомовне оповідання «Перекатиполе» Г.  Квітки-Основ'яненка, поему «Мар'яна-черниця» та вірш «Ми восени такі похожі»  Т. Шевченка, байку Л. Глібова  «Перекотиполе». При вивченні творчої інтерпретації фольклорного образу перекотиполя   визначено також алюзії з європейською романтичною літературою.

У ході дослідження доведено, що народна казка про перекотиполе співзвучна з баладою Ф. Шиллера «Івікові журавлі». В обох творах показано, що і степова рослина, і журавлі в небі можуть бути німими свідками безжалісної насильницької смерті людини, а у кінці вони сприяють розкриттю вбивства та допомагають покарати злодія. Серед усіх проаналізованих у статті творів варто виділити російськомовне оповідання «Перекатиполе» Г. Квітки-Основ'яненка, яке свого часу не перевидавалося взагалі та було вилучено зі  списку академічного видання автора.

У дослідженні висвітлено рівні трансформації фольклорного образу перекотиполя в різноманітних літературних жанрах української літератури ХІХ століття: прямий, вторинний, опосередкований. Також визначено емоційно-смислове навантаження фольклорного фітоніма «перекотиполе»  в художніх текстах зазначеної доби. Даний образ у структурі художнього тексту виконує функцію  німого свідка вбивства (народні казки про перекотиполе, балада «Покотиполе» А. Метлинського, «Перекотиполе» Г.  Квітки-Основ'яненка), символізує стан самотності, сирітської долі (поезія Т. Шевченка), втілює образ безрідності та відчуженості (байка Л. Глібова  «Перекотиполе»).

         Дослідження є перспективним в аспекті подальшого вивчення української літератури ХІХ століття, її зв’язків з фольклором, а також з європейською літературою романтизму.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Downloads


Переглядів анотації: 36

Опубліковано

2021-06-30

Як цитувати

Терехова, І. (2021). ТВОРЧА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНОГО ФІТОНІМА «ПЕРЕКОТИПОЛЕ» В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (17), 65–71. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2021.17.8

Номер

Розділ

Концептуальні питання літературознавства