Екологія буття в романі Ж.-М. Г. Ле Клезіо «Золотошукач»
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2026.27.3Słowa kluczowe:
Ле Клезіо, екокритика, екоцентризм, антропоцентризм, сучасна французька літератураAbstrakt
У статті проведено детальний аналіз роману «Золотошукач» сучасного франко-маврикійського письменника Ж.-М. Г. Ле Клезіо крізь призму теорії екокритики. Завдання статті полягає в екокритичному прочитанні роману з метою дослідити, як у ньому представлено тему місця людини в природі, їхнього взаємозв’язку та взаємозалежності, які загрози антропоцентричного й також колоніального мислення висвітлює автор, як він бачить перехід до нової парадигми екоцентризму, екологічне пробудження та більш гармонійну форму співіснування з навколишнім середовищем. Стаття спирається на екокритику як теорію літератури, що досліджує висвітлення світу природи в художніх творах, із залученням елементів постколоніальної критики та онтологічної філософії; методологічною основою роботи є герменевтичний аналіз. На початку наведено огляд опублікованих праць з екокритичного аналізу творчого доробку Ж.-М. Г. Ле Клезіо і досліджень у галузі еколінгвістики та біосеміотики. У статті обґрунтовано тематичну доцільність деяких художніх особливостей роману, зокрема використання великої кількості назв місцевої флори й фауни як способу звернення до свідомості читача не через абстрактний концепт природи, а через конкретно-чуттєве сприйняття. Проаналізовано ідею суб’єктності природи, яка не тільки простежується на рівні фабули твору, але й знаходить теоретичне підґрунтя в сучасних працях з екофілософії, зокрема у теорії про «живу матеріальність». Висвітлено роль другорядних персонажів у пробудженні екологічної свідомості головного героя. Сам протагоніст роману представлений у двох іпостасях, як золотошукач і як учасник Першої світової війни, що дає автору змогу порушити дискурс війни як екоциду та водночас вивести проблему антропоцентричного світобачення за межі індивідуальної свідомості й перенести її на рівень глобального, колективного досвіду. Проведено паралелі з ідеями німецького філософа М. Гайдеґґера щодо єдності людини з навколишнім простором, а також із його поняттям проживання, або мешкання, як гармонійної форми людського буття у світі. Перспективним напрямом майбутніх досліджень вважається подальший аналіз романістики Ж.-М. Г. Ле Клезіо крізь призму філософії буття.
Downloads
Bibliografia
Barry, P. (2008). Vstup do teorii: literaturoznavstvo ta kulturolohiia [Beginning Theory: An introduction to Literary and Cultural Theory]. Kyiv [in Ukrainian].
Le Clézio, J.-M. G. (2011). Zolotoshukach [The Prospector]. Kyiv [in Ukrainian].
Bennett, J. (2010). Vibrant Matter: A Political Ecology of Things. Durham: Duke University Press. 200 p.
Coupe, L. (2000). The Green Studies Reader: From Romanticism to Ecocriticism. London: Routledge. 318 p.
Heidegger, М. (1971). Poetry, Language, Thought. New York: Harper & Row. 227 p.
LaLonde, S. (2019). Post-Colonial Healing Through Environmental Justice: A Psychoanalytic Reading of J.M.G. Le Clézio’s Literature. Postcolonial Interventions, Vol. IV, Issue 2, Pp. 85–113.
https://postcolonialinterventions.com/wp-content/uploads/2021/02/june-2019-master.pdf
Martin, B. (2024). The Ecological Vision of J.M.G. Le Clézio. Monograph, Oxford: Peter Lang, 164 p.
Moser, K. (2022). A Biosemiotic Reading of J.M.G. Le Clézio’s Fiction: (Re-) Envisioning the Complexity of Other-Than-Human Semiosis and Trans-Specific Communication. Green Letters, Vol. 26, No 4, Pp. 323–334. doi.org/10.1080/14688417.2023.2199017
Moser, K. (2015). Is Preserving Indigenous Languages and Cultures the Key to Avoiding the Impending Eco-Apocalypse?: An Ecolinguistic Reading of Le Clézio’s Le Rêve Mexicain. Journal of Ecocriticism, Vol. 7, No 1, Pp. 1–11. https://ojs.unbc.ca/index.php/joe/article/view/581/1071
Opublikowane
Jak cytować
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2026 Сергій Нанай
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
