Екокритичне осмислення Чорнобильської зони у книзі Сергія Плохія «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні»

Abstrakt

У статті здійснено екокритичний аналіз твору Сергія Плохія «Чорнобильська рулетка. Війна в ядерній зоні», у якому Чорнобильська зона постає як символ багатовимірної екологічної травми. Розглянуто історичні, культурні та соціальні наслідки ядерної катастрофи 1986 року, а також вплив російсько-української війни 2022 року на цей простір. Крізь поєднання документального, публіцистичного та художнього дискурсів Сергій Плохій показує, що Чорнобиль не можна розглядати виключно як історичну подію: дослідник формує сучасний дискурс екологічної кризи, стає простором колективної пам’яті та символом відповідальності людства перед довкіллям. Текст включає свідчення очевидців, авторську інтерпретацію фактів та відтворює атмосферу зони відчуження, створює ефект присутності. Екокритичний аналіз дає змогу розглядати Чорнобильську зону як простір, де перетинається кілька вимірів: соціально-політичний, екологічний, історично-культурний та символічний. Соціально-політичний вимір виявляється у кризі глобальних інституцій та загрозі ядерної безпеки під час окупації станції у 2022 році. Екологічний — у поєднанні наслідків техногенної катастрофи та воєнного насильства, що створює простір «подвійної травми». Історично-культурний вимір відображає спадок Чорнобиля як символ втрати, відновлення та національної ідентичності. Символічний — у метафоричному значенні зони як маркера глобальної вразливості цивілізації. Особливу увагу приділено Рудому лісу та іншим природним елементам, які стають свідками та активними учасниками подій, демонструючи, що природа може бути одночасно й жертвою, і агентом історії. Повернення лелек після бойових дій 2022 року інтерпретується як знак відновлення життя та природної гармонії. Книга Плохія дає змогу осмислити Чорнобиль як символ, у якому переплітаються минуле й сучасне. Захист території та стійкість людей демонструють, що Чорнобиль — не лише простір травми, а й символ опору, відповідальності та збереження національної ідентичності.