Спроба гендерного прочитання роману А. С. А. Гаррісон «Мовчазна дружина»

Abstrakt

У статті зроблено спробу дослідити роман А. С. А. Гаррісон «Мовчазна дружина» крізь призму гендерної інтерпретації, зокрема перегляду усталених гендерних ролей і стереотипів у художній літературі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до теми гендеру як у світовому, так й українському гуманітарному дискурсі, що проявляється у фокусі на жіночому досвіді, репрезентації маскулінності та фемінності, а також у деконструкції традиційного літературного канону. Метою дослідження є розкриття гендерних стереотипів і їх руйнування у романі А. С. А. Гаррісон «Мовчазна дружина» на прикладі аналізу головних героїв — сімейної пари Джоді й Тодда. Предметом дослідження є образи Джоді й Тодда як носіїв соціально зумовлених гендерних ролей та їхня гендерна поведінка. Проблема полягає в осмисленні того, як зовнішня відповідність героїв гендерним стереотипам приховує глибокі психологічні травми, внутрішні суперечності та особистісну драму, що призводять до трагедії. У центрі дослідження — мовчання як ключовий мотив твору, що водночас виступає ознакою сили, формою опору та способом уникнення відповідальності, виявом пристосування й слабкості. Основний метод дослідження — гендерний аналіз, який дає змогу простежити розриви й дисбаланси не тільки у стосунках між дружиною і чоловіком, а й значно масштабніші проблеми сьогодення.

У результаті дослідження з’ясовано, що роман А. С. А. Гаррісон «Мовчазна дружина» демонструє поступову руйнацію гендерних стереотипів. Зокрема, головну героїню Джоді зображено водночас як сильну, самодостатню й травмовану особистість, а Тодда подано як сильного й мужнього чоловіка, проте на вирішальних життєвих етапах — слабкого й нерішучого. Мовчання як головний мотив твору постає не лише інструментом влади, а й формою втечі від відповідальності, що зрештою призводить до саморуйнації та трагедії. Перспективи подальших студій убачаються в дослідженні другорядних персонажів твору, які репрезентують інші соціальні ролі й поведінкові моделі, що дасть змогу повніше висвітлити гендерну проблематику роману, а також осягнути гендерний аспект у художніх творах у цілому.