Виміри турецької фемінності та маскулінності у текстах Вітольда Шабловського

Abstract

Стаття аналізує категорії фемінності та маскулінності у контексті гендерного, культурного й геополітичного дискурсів. Порушується питання, чи варто трактувати їх як антиномію або як дихотомію, що формує соціальну реальність через уявлення про природну опозицію. На основі ідей Джудіт Батлер, Ів Кософскі Седжвік і Джека Халберстама розглянуто конструктивний, нестабільний характер гендерних ідентичностей та їхній потенціал до підриву нормативної бінарності. Особливу увагу приділено орієнталістському дискурсу, де маскулінний Захід протиставляється фемінізованому Сходу, що служить механізмом культурної ієрархії. У літературному вимірі проаналізовано репрезентацію гендерних ролей, вплив есенціалізму, андроцентризму та стереотипів, а також роль квір-наративів, які трансформують традиційні моделі. На прикладі «турецьких текстів» Вітольда Шабловського розглянуто мовну нейтральність турецької мови, що не виражає рід граматично. Водночас патріархальні структури турецького суспільства свідчать, що мовна форма не гарантує гендерної рівності. Література постає як простір, де гендерні уявлення не лише відтворюються, але й критично осмислюються.