Wampiryczna kobiecość w literaturze polskiego modernizmu i dwudziestolecia międzywojennego
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2025.26.6Ключові слова:
жіночий вампіризм, жіночність, модерністська література, Стефан Грабінський, Владислав РеймонтАнотація
У статті досліджено мотив жіночого вампіризму в літературі польського модернізму та міжвоєнного періоду, зосереджуючись на творах Стефана Грабінського й Владислава Реймонта. Героїні з вампірськими рисами — це не класичні кровососучі монстри, а радше фатальні жінки, наділені надприродними рисами та здібностями, чия сексуальність і відчуженість становлять загрозу для чоловіків. Вони вирізняються своєю красою, демонічною аурою та пов’язаністю із просторами, позначеними смертю, екзотикою чи фантастичністю.
Жінки-вампіри не вбивають безпосередньо, а висмоктують життєву силу, викликають хвороби, психологічно мучать або спокушають чоловіків, схиляючи їх до порушення морального порядку. Типова структура сюжету передбачає, що головний герой вплутується у стосунки з фатальною жінкою і таким чином змушений вибирати між порядком і мораллю (втіленими в нареченій) та хаосом і чуттєвістю. Незалежно від того, перемагає чоловік чи піддається злу, наслідки часто трагічні й перемога оплачується власною смертю або смертю коханої людини.
У творах Грабінського Сара Брага висмоктує життя зі своїх коханців під час статевого акту, Мафра заражає їх проказою, а Кама Броніч використовує чаклунство та окультизм. У творі Реймонта «Вампір» антагоністка Дейзі спокушає головного героя Зенона та втягує його у спіритуалістичні, сатанинські практики.
У статті доведено, що всі ці персонажі втілюють модель модерністської фатальної жінки, яка уособлює характерний для епохи страх перед жіночністю, сексуальністю та емансипацією. Література цього періоду підкреслює патріархальне переконання у тому, що жіноча незалежність і панування мають бути покарані або нейтралізовані.
Завантаження
Посилання
Barski, K. (2019). Czego nie mówi Sara Braga? Próba psychoanalitycznej interpretacji noweli Stefana Grabińskiego pt. „W domu Sary”. Świat Tekstów. Rocznik Słupski, nr 17, pp. 199–210 [in Polish].
Dash, M. (2015). Aqua Tofana: slow-poisoning and husband-killing in 17th century Italy [in English].
Grabiński, S. (2018). W domu Sary. In: S. Grabiński, Muzeum dusz czyśćcowych. Opowieści niesamowite. Czerwonak: Vesper [in Polish].
Grabiński, S. (2024). Czarna Wólka. In: S. Grabiński, Szalona zagroda. Opowiadania i powieści. Czerwonak: Vesper [in Polish].
Grabiński, S. (2024). Salamandra. In: S. Grabiński, Szalona zagroda. Opowiadania i powieści. Czerwonak: Vesper [in Polish].
Kucab, M. (2018). W poszukiwaniu straconego Eleuzis. Szekspirowskie i indyjskie inspiracje w „Wampirze” Władysława Stanisława Reymonta. Dydaktyka Polonistyczna, nr 4 (13), pp. 60–73 [in Polish].
Mazurkiewicz, A. (2010). Nowelistyka Stefana Grabińskiego wobec tradycji literatury grozy. Litteraria Copernicana, nr 1 (11), pp. 43–67 [in Polish].
Reymont, W.S. (1975). Wampir. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy [in Polish].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Rafał Paliński

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.