Літературні імена «недостріляних» авторів: історія виникнення, функції
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.24.10Ключові слова:
автор, експатріант, пасіонарій, homo sovieticus, псевдонім, репресії, література фактуАнотація
У статті зосереджено увагу на псевдонімах тих авторів, які потрапили до категорії «недостріляних». До них історик, багатолітній в’язень соловецьких таборів Семен Підгайний зарахував представників покоління 20-х років минулого століття, тобто тих, хто походив із родин учасників національно-визвольних змагань, священнослужителів, розкуркулених, репресованих, виморених голодом, хто зазнав переслідування за вигадані владою провини. Розчаровані в комуністичній системі, упосліджені, переслідувані, вони шукали шлях на Захід, щоб розпочати там інше життя та розкрити жахи радянських концентраків, через які їм довелося пройти. Як живі свідки подій, вони спрямували свої зусилля на викриття злочинів тоталітарної системи. Памфлет Івана Багряного «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» завдяки численним перекладам допоміг багатьом переміщеним особам уникнути репатріації. Важливою для донесення правди про становище підсовєтської людини була книга Віктора Кравченка «І Chose Freedom. The personal and political life of a soviet official» («Я вибрав свобо-ду. Особисте і політичне життя радянського чиновника»), у якій автор відтворив унікальні факти з життя радянської верхівки, наслідки репресій, атмосферу страху й переслідувань. Колишні в’язні радянських таборів Василь Дубровський, Микола Лазорський, Юрій Лавріненко, Василь Савченко, Семен Підгайний лишили достовірні свідчення про своє перебування в таборах. Це була література факту, для дослідження якої залучено історико-порівняльний метод, що дозволяє простежити вплив суспільно-політичних процесів у країні на їх нарацію. Для виявлення зв’язку між автором і його псевдонімом вдаємося до біографічного методу, який допомагає прояснити походження того чи іншого імені деталями життєвого шляху. Завдяки біографічному методу дослідження встановлено, що літератори утворювали псевдоніми від назв етнічних регіонів та населених пунктів України (Салтичівський, Лісковицький), рідше — місць ув’язнення, щоб акцентувати місце тортур. Замість свого імені «недостріляні» автори вказували фах чи рід занять (Історик), назви рослин (Мак, Верес), птахів (Горлиця, Одуд), комах (Ґедзь, Жук), імена богів (Сварог), святих (Трифон), історичних осіб (Залізняк), літературних персонажів (Галайда). Пасіонарна енергія наших співвітчизників, спря-мована на донесення відомостей про геноцид українського народу, хоч і мала помітний ре-зонанс, проте не могла змінити ситуацію, бо західний світ в умовах протистояння держав із різним суспільним ладом був заклопотаний іншими проблемами.
Завантаження
Посилання
Bahrianyi, I. (1946). Chomu ya ne khochu vertatys do SRSR? [Why don’t I want to return to the USSR]. Winnipeg: Komitet ukraintsiv Kanady [in Ukrainian].
Dubrovskyi, V. (1965). 2-i viddil BAMLAHu HPU — NKVD [The 2nd Department of BAMLAG of the GPU — NKVD]. New York: Nasha Batkivshchyna [in Ukrainian].
Eppel, V. (1999). Novi materialy do slovnyka ukrainskykh psevdonimiv [New Materials for the Dictionary of Ukrainian Pseudonyms]. Kyiv [in Ukrainian].
Kachurovskyi, I. (2008). Pokolinnia Druhoi svitovoi viyny v literaturi ukrayinskoi diaspory [The Generation of the Second World War in the Literature of the Ukrainian Diaspora]. In Promenysti sylvety: lektsii, dopovidi, statti, esei, rozvidky (pp. 514–531). Kyiv: Vyd. dim “Kyivo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
Karelskyi, M. (1999). Dzenkit sokyry. Zi spohadiv viaznya [The rattle of an ax. From the memories of a prisoner]. Novyi obrii, 11, 237–238 [in Ukrainian].
Konoval, O. (2011, December 01). Pro doliu materialiv URDP-UDRP [On the Fate of the URDP-UDRP materials]. Literaturna Ukraina, 46, 12 [in Ukrainian].
Kravchenko, V. (1950). I Chose Freedom. The Personal and Political Life of a Soviet Official. London: Robert Hale [in English].
Lavrinenko, Yu. (1985). Chorna purha ta inshi spomyny [Black Blizzard and Other Memories]. Miunkhen: Suchasnist [in English].
Liskovytskyi, V. (1962, June 14). Velyke hulbyshche (Z 1-ho tomu spohadiv «Liskovytsia») [The Great Party (From the 1st volume of memoirs ‘Liskovytsia’)]. Nash klych, 5 [in Ukrainian].
Lomachka, S. (1951). V Kanadi: feiletony [In Canada: Feuilletons]. Toronto: Usatiuk [in Ukrainian].
Pidhainyi, S. (1947). Ukrainska intelihentsia na Solovkakh: spohady 1933–1941 [The Ukrainian Intellectuals on Solovki: Memoirs of 1933–1941]. New Ulm: Prometei [in Ukrainian].
Pidhainyi, S. (1949). Nedostriliani [The Undershot]. P. 1. [New Ulm]: Ukraina [in Ukrainian].
Prosalova, V. (2015). Problema “avtor — heroi” u romani Vitalia Bendera “Frontovi dorohy” [The problem of the “author — hero” in the novel ‘Frontline Roads’ by Vitalii Bender]. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu. Seria B. Humanitarni nauky, 1–2, 208–213 [in Ukrainian].
Prosalova, V. (Ed.). (2012). Ukrainska diaspora: literaturni postati, tvory, biobibliohrafichni vidomosti [Ukrainian Diaspora: Literary figures, works, biobibliographic information]. Donetsk: Skhidnyi vydavnychyi dim [in Ukrainian].
Rotach, P. (1998). Rozviiani po chuzhyni: poltavtsi na emihratsii [Scattered Abroad: Poltava Residents Emigrated]. Poltava: Verstka [in Ukrainian].
Savchenko, V. (1948). Bezymlah: Narys iz zhyttia v sovetskomu kontstabori [Bezymlag: Essay on the life in a Soviet concentration camp]. Avgsburg: Vydannia filii Ligy Ukrainskykh Politviazniv v Avgsburzi [in Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Віра Просалова, Ярослава Григошкіна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
