КОНСТРУКТ МОЛИТВИ В МОДЕЛЮВАННІ ІДЕНТИЧНОСТІ ПЕРСОНАЖА (МОДИФІКАЦІЇ В ПРОЗІ О. ЗАБУЖКО, Ю. ІЗДРИКА, С. ЖАДАНА)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2022.19.7Ключові слова:
ідентичність, молитва як літературний жанр, проза, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Сергій ЖаданАнотація
Молитва як літературний жанр являє собою певний інтерес у контексті аналізу творчості українських письменників, оскільки як одночасно й текст релігійного дискурсу, містить елементи сакрального, тому в її конструкті найчастіше заховано ключові цінності, прагнення та трансцендентні сподівання персонажа, що дозволяє проаналізувати його ідентичність.
У статті звертаємося до аналізу місця молитви в тексті й конструюванні ідентичності персонажа у художніх творах авторів Оксани Забужко («Польові дослідження з українського сексу», «Музей покинутих секретів»), Юрія Іздрика («Воццек», «Подвійний Леон»), Сергія Жадана («Депеш мод», «Ворошиловград»), тому що кожен з них, звертаючись до одного й того ж жанру, пропонує формально різні способи представлення молитви в тексті, наповнюють її відмінними смисловими значеннями та функціями.
Молитви, представлені в текстах О. Забужко, являють собою роздуми-рефлексії риторичного спрямування догори, що демонструють ціннісні й моральні установки того чи іншого персонажа. Іздрик звертається до молитви насамперед як до інтертекстуальної гри, проте завдяки особливостям побудови тексту твору й зображення ідентичності персонажа, молитву тут водночас набуває певних світоглядно-філософських сенсів. С. Жадан використовує молитви як засіб деконструкції існуючих текстів (біблійних чи радянських), змінюючи їх початковий сенс, щоб продемонструвати поточний стан або процес переформатування ідентичності персонажа (або групи персонажів).
Новизна статті полягає в поставленій проблематиці, оскільки молитву здебільшого аналізують як віршований жанр у творчості поетів, натомість стаття звернення до молитви як частини великої структури (роману або повісті), її місця й ролі в конструюванні ідентичностей персонажів. Практичне значення – в ідеї дослідження ідентичності, зокрема й релігійної, через аналіз релігійних концептів, які водночас являють собою самостійні літературні жанри.
Завантаження
Посилання
Афанасьева Э. М. Жанровая форма «молитвы» в русской романтической поэзии. Проблемы литературных жанров: Материалы VIII научной межвузовской конференции 17-19 октября 1995 года, Часть І. Томск: Изд-во ТГУ, 1995. С. 53–55.
Бетко, І. П. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХІХ – початку ХХ століття. Zielona Gora ; Kijow, 1999. 160 с.
Бєлоброва Т. А. Молитва сакральна: генологічні модифікації. Вебсайт. URL: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v33/35.pdf
Бєлоброва Т. А. Просторова організація ліричного переживання в молитовному тексті. Слово і час. 2005. № 11. С. 78–83.
Бовсунівська Т. В. Молитва як літературний жанр: Роль Шевченка в романтичному жанротворенні. Поетика Тараса Шевченка. Вибрані статті. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. С. 186–206.
Даниленко І. І. Молитва як літературний жанр: генеза та еволюція: Монографія. Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. 304 с.
Даниленко І. І. Молитва як метажанр. Наукові праці. Філологія. Літературознавство. 2015. № 247. т. 259. С. 35-38.
Жадан С. В. Ворошиловград: роман; Бігти, не зупиняючись: оповідання. Харків: Фоліо, 2015. 316 с.
Жадан С. В. Депеш Мод. Харків: Фоліо, 2014. 229 с.
Забужко О. С. Музей покинутих секретів: Роман. Київ: КОМОРА, 2020. 832 с.
Забужко О. С. Польові дослідження з українського сексу: Роман. Київ: КОМОРА, 2019. 120 с.
Іздрик Ю. Р. Номінація. Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. 856 с.
Качуровський І. В. Променисті сильвети. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 766 с.
Лєпахін В. В. Ікона та іконічність. Львів: Свічадо, 2001. 288 с.
Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ: Вид. центр «Академія», 2007. 624 с. (Енциклопедія ерудита)
Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / упоряд. Т. Салига. Львів: Світ, 1999. 781 с.
REFERENCES
Afanaseva, Э. (1995) Zhanrovaia forma «molytvy» v russkoi romantycheskoi poyezyy. Problemy lyteraturnykh zhanrov: Materyaly VIII nauchnoi mezhvuzovskoi konferentsyy 17-19 oktiabria 1995 y., part I (p. 53–55). Tomsk: THU.
Betko, I. (1999) Bibliini siuzhety i motyvy v ukrainskii poezii XX – pochatku XX stolit. Zielona Góra ; Kijów.
Bielobrova, T. (2005, October). Prostorova orhanizatsiia lirychnoho perezhyvannia v molytovnomu teksti. Slovo i chas, 11, p. 78–83.
Bielobrova, T. Molytva sakralna: henolohichni modyfikatsii. URL: http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v33/35.pdf
Bovsunivska T. V. Molytva yak literaturnyi zhanr: Rol Shevchenka v romantychnomu zhanrotvorenni. Poetyka Tarasa Shevchenka. Vybrani statti. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2017. p. 186–206.
Danylenko, I. (2008). Molytva yak literaturnyi zhanr: heneza ta evoliutsiia: Monohrafiia. Mykolaiv: Vyd-vo MDHU im. Petra Mohyly.
Danylenko, I. (2015). Molytva yak metazhanr. Naukovi pratsi. Filolohiia. Literaturoznavstvo, tom 259, vypusk 247, p. 35-38.
Izdryk, Yu. (2016). Nominatsiia. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva.
Kachurovskyi, I. (2008). Promenysti sylvety. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kyievo-Mohylianska akademiia».
Kovaliv, Yu. (ed.). (2007). Literaturna entsyklopediia (u 2 t.). Kyiv: Vyd. tsentr «Akademiia».
Liepakhin, V. (2001) Ikona ta ikonichnist. Lviv.
Salyha, T. (ed.). (1999). Slovo blahovistu: Antolohiia ukrainskoi relihiinoi poezii. Lviv: Svit.
Zabuzhko, O. (2019). Polovi doslidzhennia z ukrainskoho seksu: Roman. Kyiv: KOMORA.
Zabuzhko, O. (2020). Muzei pokynutykh sekretiv: Roman. Kyiv: KOMORA.
Zhadan, S. (2015). Voroshylovhrad: roman; Bihty, ne zupyniaiuchys: opovidannia. Kharkiv: Folio.
Zhadan, S.(2014). Depesh Mod. Kharkiv: Folio.
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Літературний процес: методологія, імена, тенденції
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
