Дискурс травми і трансформації пам’яті в романі Дж. С. Фоєра «Страшенно голосно і неймовірно близько»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.23.5

Ключові слова:

Джонатан Сафран Фоер, «Страшенно голосно і неймовірно близько», дискурс, травма, пам’ять, наратив, наратор

Анотація

Статтю присвячено розгляду особливостей дискурсу травми в  контексті динаміки та  трансформацій індивідуальної й  колективної пам’яті на  матеріалі роману сучасного американського письменника Дж. С. Фоєра «Страшенно голосно і неймовірно близько». Соціокультурна динаміка першої чверті ХХІ століття зумовлює суттєві зміни у сферах колективних уяви та пам’яті, що знаходить свій вираз у літературному дискурсі, одним із значних видів якого наразі є дискурс травми. Категорія травми, своєю чергою, набуває в  сучасній гуманітаристиці статусу універсальної. Цим зумовлена актуальність теми дослідження. Метою статті є розгляд дискурсивної специфіки роману Дж. С. Фоєра «Страшенно голосно і  неймовірно близько» в  контексті проблематики травми, індивідуальної та  колективної пам’яті. Предметом розгляду є особливості авторської репрезентації травми в контексті трансформації пам’яті в романі Дж. С. Фоєра. Новизна дослідження полягає у спробі розмежувати дискурс травми, пов’язаної з  особливостями візії реальності наратора, та  соціокультурними детермінаціями травми, які зачіпають усе суспільство, тобто виокремити універсальний дискурс соціальної травми порівняно з індивідуальною. Завдання цього дослідження: проаналізувати специфічні риси дискурсу травми в романі Дж. С. Фоєра; з’ясувати кореляцію між дискурсом травми й трансформаціями індивідуальної та колективної пам’яті; обґрунтувати універсальність характеру дискурсу травми в  романі. У  процесі дослідження було використано історико-культурний, герменевтичний та дискурсивний методи. Дискурс травми в романі набуває універсальних рис і стосується усіх нараторів роману, які формують його сюжет. Візуальний компонент, що утворює візуально-символічний наратив роману, актуалізує синестетичність рецепції травми та  її тотальність, поширеність не лише на родину головного героя, але і на все суспільство. При цьому графічні та візуальні експерименти й знахідки автора дозволяють інтерпретувати текст як складне постмодерністське та метамодерністське ціле. Дискурс травми в романі фіксує трансформації індивідуальної та колективної пам’яті, які скеровані на відновлення функціональності буття людей і  спільнот як на  когнітивному, так й  емоційно-афективному рівні. Дискурс травми набуває рис тотальності, при цьому залишаючись раціональним й уникаючи ознак самозациклення, що уможливлює катарсис як життя після травми та разом з нею. Символічний характер процесів, що відбуваються в колективних свідомості та уяві, репрезентує себе через трансформації дискурсу, які фіксують трансформації пам’яті. Перспективи подальших досліджень окреслюються можливістю розгляду дискурсу травми в більш широкому культурологічному, мовному та соціологічному контекстах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Vasylenko, V. (2018). Zbyraiuchy ulamky dosvidu: teoretychna (re)kontseptualizatsiia travmy [Collecting fragments of experience: theoretical (re)conceptualization of trauma]. Slovo i chas, 11, 109–121 [in Ukrainian].

Vithenshtain, L. (1995). Tractatus Logico-Philosophicus. Filosofski doslidzhennia [Tractatus Logico-Philosophicus. Philosophical research]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].

Heddon, M. (2016). Zahadkovyi nichnyi intsydent iz sobakoiu [The Curious Incident of the Dog in the Night-Time]. Kharkiv: KSD [in Ukrainian].

Hrebeniuk, T. (2022). Movchannia y hovorinnia yak formy reprezentatsii istorychnoi travmy v ukrainskii prozi doby nezalezhnosti [Silence and speaking as forms of representation of historical trauma in Ukrainian prose of the era of independence]. Synopsys: tekst, kontekst, media, 28(3), 104–112 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.28925/2311-259x.2022.3.1

Denysova, T. (2009). Vsesvitni trahedii vid Dzhonatana Safrana Foera [World Tragedies by Jonathan Safran Foer]. Slovo i Chas, 1, 28–38 [in Ukrainian].

Kokhan, R. (2016). “Radisna” model trahichnoho svitospryimannia u romani Dzh. S. Foera “Strashenno holosno ta neimovirno blyzko” [“Joyful” model of tragic worldview in J. S. Foer's novel “Extremely Loud and Incredibly Close”]. Naukovi zapysky TNPU. Literaturoznavstvo, 45, 280–291 [in Ukrainian].

http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7478/1/Kokhan.pdf

Tkachuk, Yu. (2009). Kontekst dlia kulturnoi katastrofy: roman “Nadzvychaino holosno ta neimovirno blyzko” Dzh. S. Foera yak poshuk istorii ztsilennia [Context for Cultural Catastrophe: J. S. Foer's Novel “Extremely Loud and Incredibly Close” as a Search for a Healing Story]. Slovo i Chas, 1, 38–44 [in Ukrainian].

Foer, J. S. (2015). Strashenno holosno i neimovirno blyzko [Extremely Loud and Incredibly Close]. Kharkiv: KSD [in Ukrainian].

Aburumman, M. F. (2023) Beginnings in Jonathan Foer’s “Extremely Loud & Incredibly Close| and Alia Yunis “The Night Counter”. Theory and Practice in Language Studies, 13(2), 432–440 [in English].

https://doi.org/10.17507/tpls.1302.18

Arnold, W. (2018). Chasing Death's Memory: Representational Space in Extremely Loud and Incredibly Close. Literature: Journal of 21st-Century Writings, 6(2), 4 [in English].

https://doi.org/10.16995/c21.49

Capelli, M. L., Alvares, C. (2016). Manufacturing consent in Extremely Loud and Incredibly Close: The visual aesthetics of tragedy, vulnerability, and triumph. Cogent Social Sciences, 2(1) [in English].

https://doi.org/10.1080/23311886.2016.1189387

Dogan, M. О. (2018). Visualization of the trauma narrative in Jonathan Safran Foer’s novel extremely loud and incredibly close. Naukovi zapysky Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Literaturoznavstvo, 2(88), 43–60 [in English].

http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/literature/article/view/1861

Hansen, M. (2019). Extremely loud & incredibly close: personal- and national-level trauma in children. Applied Psychology Opus, 10(1), 39–43 [in English].

https://wp.nyu.edu/steinhardt-appsych_opus/personal-and-national-level-trauma-in-children

Sadokierski, Z. (2013). Photo-graphic Devices in Jonathan Safran Foer’s Extremely Loud and Incredibly Close. In Picturing the Language of Images (pp. 177–198). Cambridge Scholars Publishing [in English].

Updike, J. (2005, March 6). Mixed Messages. The New Yorker [in English].

https://www.newyorker.com/magazine/2005/03/14/mixed-messages

Uytterschout, S. (2010). An Extremely Loud Tin Drum: A Comparative Study of Jonathan Safran Foer's Extremely Loud and Incredibly Close and Günter Grass's The Tin Drum. Comparative Literature Studies, 47(2), 185–199 [in English].

https://doi.org/10.1353/cls.2010.0003

Downloads


Переглядів анотації: 20

Опубліковано

30.06.2024

Як цитувати

Кретова, О., & Богданова, І. (2024). Дискурс травми і трансформації пам’яті в романі Дж. С. Фоєра «Страшенно голосно і неймовірно близько». Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (23), 50–58. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2024.23.5

Номер

Розділ

Наукові статті