Війна як апокаліпсис: художні особливості відображення мілітарного досвіду в українській прозі про Першу світову
DOI:
https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.10Ключові слова:
війна, апокаліпсис, образ, мотив, девіація, дегуманізаціяАнотація
У статті простежено, як мілітарний досвід письменника впливає на художні образи у його творчості. Зокрема, досліджено саме апокаліптичні мотиви, адже релігійна легенда про неодмінне настання апокаліпсису є однією з найвідоміших та, напевне, найпопулярніших у суспільстві. До пророцтва про кінець світу звертаються щоразу під час великих війн, страшних світових катастроф, великої суспільної напруги тощо. Перша світова війна, що була найпершим потрясінням значного масштабу у ХХ ст., стала однією з таких подій.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що, незважаючи на існуючі розвідки, присвячені українським творам про Першу світову, саме тексти письменників-комбатантів не аналізувалися на предмет апокаліптичної образності. Об’єктом дослідження стали твори К. Поліщука, О. Маковея та О. Турянського. Виявлено, що спільними для всіх письменників є мотиви безнадії, зневіри та нерозуміння, задля чого і за які інтереси воюють прості бійці. Вони сприймають війну як кінецьсвіття. Провідними проблемами творів зазначених письменників є загальна дегуманізація суспільства, яке допустило криваву бійню, і девіація окремої особистості, яку ламає травматичний воєнний досвід. Образи, що уособлюють окремих персонажів апокаліптичного міфу, в аналізованих творах можуть трансформуватися в дракона, фурій або ангела смерті, чиє призначення — знищення світу. Загалом у релігійних уявленнях апокаліпсис не має однозначно негативної конотації: руйнація передбачає подальше оновлення світобудови. А отже, кожна людина може зробити вибір, яким буде її життя. У проаналізованих текстах К. Поліщука та О. Маковея ця оптимістичність не зберігається, їхнім творам властивий абсолютний песимізм, а людство не здатне до позитивного вибору, воно приречене, адже постійно надає перевагу інстинкту смерті (З. Фройд). Натомість у романі О. Турянського людина і людяність таки перемагають страшну дегуманізуючу дійсність, а у світу залишається надія на подальше відродження.
Завантаження
Посилання
Dziuba-Pohrebniak, O. (2014). Persha svitova viina v literaturakh pivdennykh slovian. Kyiv: Dukh i litera [in Ukrainian].
Lipnytska, I. (2015). Ekspresionistychna model svitu v antyvoiennomu tsykli Serhiia Pylypenka “Z viiskovoho shchodennyka 1916–1917 rr.”. Filolohichni nauky, 21, 12–17 [in Ukrainian].
Makovei, O. (2021). Krovave pole. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kondor” [in Ukrainian].
Melnychuk, Ya. (2004). Persha svitova viina v khudozhnii interpretatsii Olhy Kobylianskoi. Istorychna panorama, 2 [in Ukrainian]. http://politics.ellib.org.ua/pages-4720.html
Nestielieiev, M. (2012). Poza mezhamy y u mezhakh: Osyp Turianskyi i yoho naividomishyi tvir. Dyvoslovo, 11, 50–56 [in Ukrainian].
Pecharskyi, A. (1997). Poetyka trahichnoho optymizmu. Dzvin, 9, 146–152 [in Ukrainian].
Polishchuk, K. (2008). Vybrani tvory. Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].
Savka, M. (2013). Ekzystentsiinyi dyskurs tvorchosti Katri Hrynevychevoi (za zbirkoiu opovidan “Nepoborni”). Slovo i chas, 7, 77–82 [in Ukrainian].
Turianskyi, O. (2015). Poza mezhamy boliu. Duma pralisu: Vybrane. Kyiv: VTs “Akademiia” [in Ukrainian].
Frai, N. (1997). Arkhetypnyi analiz: teoriia mitiv. In Slovo. Znak. Dyskurs. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky ХХ st. (рр. 109–135). Lviv: Litopys [in Ukrainian].
Yakymenko, O. (2015). Antyvoienna novelistyka Natali Romanovych-Tkachenko v konteksti literatury “vtrachenoho pokolinnia”. Literaturoznavchi studii, 1(2), 388–396 [in Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Марина Рябченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.