Неоміфологічний простір «Щоденника україножера» І. Семесюка як місце демонтажу колоніальних структур

Анотація

У статті авторка аналізує твір І. Семесюка «Щоденник україножера» як зразок неофіційної культури, у середовищі якої руйнуються колоніальні структури свідомості українців, виділяє елементи (готові міфологеми, міфоніми, концептосфера масової культури, фольклорні формули, релігійні наративні ланцюги) та інструменти (побудова віртуальної карти України, опис геополітичної ситуації), що творять неоміфологічний простір тексту. Образ України (Піднебесної Наддніпрянщини) у творі визнається постколоніальним. Він орієнтований на самоіронію, висміювання вад містичних «агроельфів»: пасивності, невойовничості, аморфної ідентичності, вербалізованої в суржикові, народницького замилування минулим, сільською ідилією. Гумористичне розвінчання імперських міфів посилюється пошуком мілітарного начала у землеробських кодах українців (сільськогосподарських інструментах, домашніх тваринах) і закріплюється в образах субкультури гопників, представлених центральним богом Недайбогом та його пророком Їґом.