@article{Gaidash_2017, title={ДИСКУРС СТАРІННЯ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПОЛІ США: ОБРАЗ ЛІТНЬОЇ ЛЮДИНИ В ДРАМАТУРГІЇ XVIII СТОЛІТТЯ}, url={https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/287}, abstractNote={<p>У статті автор вивчає історико-філософські підвалини старіння в контексті західноєвропей-<br />ської та американської ментальностей XVI–XVIII ст. Послуговуючись працями Томаса Р. Коула «Життєвий шлях: історія культури старіння в Америці» та Симони де Бовуар «Зрілий вік», автор досліджує діахронічні аспекти геронтогенезу у соціокультурному полі США XVIII ст., зокрема у драматургії. При визначенні явища пізнього онтогенезу в гуманітаристиці важливим є формулювання ідеалу похилого віку. За Т.Р. Коулом, «досконала старість узаконює норми поведінки, доречні для останнього періоду життя, та забезпечує підтримку і стимул для подальшого існування». Приймаючи за визначальні дане твердження та інші провідні ідеологеми пуританської традиції щодо літнього віку, авторка наводить приклади їх імплементації у комедії Роялла Тайлера «Контраст» (1787). Так, у досліджуваній п’єсі актуалізовані нарис ідеального похилого віку та метафоричний образ життя як подорожі. На основі наведених вище прикладів авторка статті доводить, що попри маргінальність теми старіння у творі Р. Тайлера в образі літньої людини закодований складний амбівалентний комплекс, а геронтична картина світу XVIІІ ст. представлена ейджистськими поетикальними засобами.</p>}, number={7}, journal={Літературний процес: методологія, імена, тенденції}, author={Gaidash, Anna Vladyslavivna}, year={2017}, month={Січ} }