Автору

Як подати статтю?

Для того, щоб мати можливість надсилати рукописи у наше видання, автори повинні зареєструватися на сайті журналу. Якщо Ви вже зареєстровані, просто увійдіть на сайт та пройдіть 5 кроків подання рукопису для публікації. Просимо також надіслати скановану копію підписаної авторської угоди.

 

 Автори, які публікуються в журналі, погоджуються з такими умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.

 

Вимоги до оформлення статей

до наукового журналу

 

«Літературний процес: методологія, імена, тенденції»

 

1. Оформлення публікації здійснюється на основі: ДСТУ 7152:2010 «Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках», чинного від 01.10.2010; Постанови президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» (див. «Бюлетень ВАК України», № 1, 2003р.)

 

2. Оформлення пристатейних бібліографічних списків здійснюється згідно з ДСТУ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)», чинного від 01.07.2007.

 

Пристатейну бібліографію слід транслітерувати латиницею і наводити після списку використаних джерел (REFERENCES (TRANSLITERATED). Позначення вихідних даних не транслітерують, а перекладають англійською мовою, наприклад: том (Vol.), номер (No.), випуск (Issue), сторінки (P., p.) тощо. Після кожного посилання необхідно в дужках вказати мову оригіналу джерела − (in Ukrainian) або (in Russian).

 

Для транслітерації рекомендуємо скористатися такими он-лайн сервісами:

для джерел українською мовою – «Стандартна українська транслітерація» в режимі паспортний стандарт (http://translit.kh.ua/?passport);

для джерел російською мовою – «ТРАНСЛИТ.CC» (http://translit.cc).

 

References – список використаних джерел латиницею – оформлюють за стандартом APA 5th (www.apastyle.org ). Рекомендоване програмне забезпечення для роботи з транслітерованим списком літератури – бібліографічний менеджер EndNote www.my.endnote.com/. Інші он-лайн конвертери за стандартом АРА: http://reffor.us або http://www.citationmachine.net.

 

3. Ім’я автора вказується латиницею, трансліт здійснюється згідно з Постановою КМУ «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею».

 

 4. Обсяг статті має становити від 0.4 (16 000) до 1 друкованого аркуша (40 000 символів із пробілами).

 

5. Технічні параметри.

Шрифт: Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал – 1,5 пт.

Поля: ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм; абзац – 7 мм. 3.

Текст необхідно набирати без переносів, із вирівнюванням за шириною сторінки. Допускається виділення ключових понять курсивом. Цитати подаються у лапках « ». При наборі тексту необхідно розрізняти символи дефісу (-) і тире (–). Бажано уникати посторінкових зносок.

 

6. Структура статті. При написанні статті варто враховувати вимоги, вказані у Постанові № 7-05/1 ВАК України від 15.01.2003 р. Президії ВАК «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліку ВАК України» (див. «Бюлетень ВАК України» № 1/2003). До друку приймаються лише ті наукові статті (науковою вважається стаття, яка містить результат теоретичного або експериментального дослідження і призначена для наукового видання), які містять:

1) постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими і практичними завданнями;

2) аналіз основних досліджень і публікацій із зазначеної проблеми;

3) окреслення невирішених питань, порушених у статті;

4) формулювання мети і завдань статті;

5) виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

6) висновки та перспективи подальшого дослідження проблеми.

 

7. Розташування матеріалів:

Автор подає рукопис та титульну сторінку статті окремими файлами.

 

Титульна сторінка статті містить:

Індекс УДК.

Назва статті ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ.

Відомості про автора (українською, російською (польською), англійською мовами): прізвище, ім’я, по батькові (у називному відмінку), науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи автора.

 

Авторська Угода

ЗГОДА ПРО ПЕРЕДАЧУ

АВТОРСЬКИХ ПРАВ

 

Автор(и)*______________ рукопису статті __

 

у випадку її прийняття до опублікування в журналі ____________номер__, рік_____.

 

Передаю (ємо) засновникам та редколегії права на:

1.1. Публікацію цієї статті українською (російською, англійською та іншими мовами видання) та розповсюдження її друкованої версії.

 

1.2. Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозиторіях, тощо).

 

 1.3. Гарантую (ємо), що стаття є оригінальною авторською роботою, не містить плагіату, не була опублікована раніше повністю або частково і нині не знаходиться на розгляді для публікації в інших виданнях; що стаття не містить наклепницькі або незаконні заяви і що вона жодним чином не порушує права інших осіб чи організацій, а також не є порушенням українського законодавства, і що автор, як власник авторських прав, має право зробити цю передачу.

 

 1.4. Відповідальний Автор від авторського колективу (Corresponding Author) гарантує, що тоді, як він розпочинає листування та погоджується на будь-які зміни до статті, він уповноважений діяти від імені всіх співавторів і при цьому надав повну і точну інформацію пов’язану з ними, розуміючи, що ніякі подальші зміни не можуть бути внесені після підписання цієї Згоди.

При цьому зберігаю(ємо) за собою право без узгодження з редколегією (засновниками):

 

 2.1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою, для написання власних дисертацій, підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.

 

2.2. Розміщувати кінцеву електронну версію статті, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:

a) персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайтах, web-сторінках, блогах тощо);

b) web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозиторіями);

c) некомерційних web-ресурсах відкритого доступу.

 

В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному web-сайті журналу є обов’язковою.

підпис автора П.І.Б.

звання, посада

адреса місця роботи

Дата

E-mail

 

*Допускається наявність підпису лише відповідального автора від імені усього авторського колективу

 

Правила оформлення та шаблон статті

Наукове фахове видання з філології «Літературний процес: методологія, імена, тенденції» (наказ МОН України № 41 від 17.01.2014)

 

Вартість сплати за друк статті при позитивному схваленні редакційної колегії –50 грн. за одну повну сторінку. Кошти необхідно переказувати на рахунок Київського університету імені Бориса Грінченка:

Код ЄДРПОУ 02136554 Р/р №35422201048659 ГУДКУ в м. Києві МФО 820019 з позначкою «Оплата друку статті» із обов’язковою вказівкою автора статті. Статті докторів наук, професорів друкуються безкоштовно.

 

 Вимоги до оформлення статті

Структура статті має містити такі елементи: постановку й обґрунтування актуальності проблеми; аналіз наукових досліджень, на які спирається автор; виокремлення аспектів проблеми, які ще недостатньо вивчені; формулювання мети та завдань статті; виклад основного матеріалу з обґрунтуванням отриманих результатів; висновки, рекомендації, перспективи подальших досліджень; список літератури.

 

Обсяг публікації – 6–10 сторінок книжкового формату А 4.

 

Технічні параметри. Текст набраний на комп’ютері (Microsoft Office Word 98, 2003 чи пізніші версії). Шрифт: гарнітура – Times New Roman, кегль – 14 пт, інтервал – 1,5 пт. Поля: ліве – 2,5 мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20 мм. Абзацний відступ – 10 мм. Назва файлу за прізвищем науковця, наприклад «Кудряшова_стаття».

 

Порядок розташування матеріалу. У лівому верхньому куті – індекс УДК. Наступні рядки відцентровано – ім’я, прізвище (жирним, курсивом); назва статті ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ. Під назвою через 1 інтервал – анотація українською мовою (курсивом, рядків 20) та ключові слова (через крапку з комою) українською мовою, за якими розміщується текст статті. Цитати подаються курсивом у таких лапках «». Посилання на джерела у тексті наводяться у квадратних дужках, де перша цифра – номер позиції у списку джерел, а друга – номер сторінки. Номер джерела і номер сторінки відділяються комою, номери джерел – крапкою з комою, напр.: [1, 95–96] [див.: 2; 5; 7]. Після статті через 1 інтервал подається в алфавітному порядку за наскрізною нумерацією список джерел під заголовком курсивом ДЖЕРЕЛА. Публікації латиницею розташовуються після видань, надрукованих кирилицею. Після джерел подаються анотації (курсивом) російською та англійською мовами і ключові слова.

 

 

Бібліографічні відомості про джерела оформлюються згідно з останніми вимогами державного стандарту. Після списку джерел через інтервал розміщуються назва статті російською та англійською мовами, анотації (рядків 20) курсивом російською та англійською мовами з ключовими словами.

 

 

У кінці статті подаються відомості про автора, де в такому порядку розміщено: науковий ступінь та вчене звання, посада, місце роботи (офіційна назва), електронна пошта, номер мобільного телефону для контакту.

 

Для уточнення інформації звертайтеся до Євтушенко Світлани Олександрівни – викладача кафедри української літератури і компаративістики (ауд.220).

М.т.: +380(98) 213 35 38

s.yevtushenko@kubg.edu.ua

 

Текст статті, оформлений за вимогами, відомості про автора та відсканована квитанція про оплату надсилаються на поштову адресу: s.yevtushenko@kubg.edu.ua

 

УВАГА! Редакційна колегія залишає за собою право відхиляти статті, які не відповідають вищезазначеним вимогам і не містять наукової новизни.

 

Автори несуть відповідальність за точність викладених фактів, цитат і посилань, а також за дотримання авторських прав.

 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

УДК 801.614: Савка

Оксана Кудряшова

ПРИЙОМИ МЕЛОДИЗАЦІЇ У ЗБІРЦІ МАР’ЯНИ САВКИ «КВІТИ ЦМИНУ»

Кудряшова Оксана Валентинівна. Прийоми мелодизації у збірці Мар’яни Савки «Квіти цмину».

У статті автор аналізує поняття «мелодика», «мелодизація», послуговуючись набутками попередників. Визначаючи прийоми мелодизації, досліджує збірку Мар’яни Савки «Квіти цмину». До таких прийомів відносить евфонію, яка у авторки активно виявляє себе у ряді алітерацій та асонансів. Залучаючи увесь об’єм проаналізованих рим, визначає: неточні, які превалюють у текстах, найбільше є оригінальними, що несуть смислову функцію. Визначаючи різні положення рими (як кінцеві, так і внутрішні), наводить їх приклади.

Подаючи приклади майстерного поєднання різних звуків у різних позиціях віршорядків, чіткого та зламаного ритму, авторка статті доводить вправність мисткині у передачі «духу музики» та її підвищеної уваги до форми вірша.

Послуговуючись термінологією Б. Ейхенбаума, тип інтонації віршів збірки «Квіти цмину» визначає наспівним, а певну кількість віршів авторка статті сміливо відносить до зфольклоризованих, народнопісенних типів (за структурою, формою та мотивами).

Серед інтонаційних фігур, анафори та епіфори, наводячи певні приклади, авторка звертає увагу на можливість їх поєднання в одному тексті.

Ключові слова: мелодизація; інтонація; інтонаційні фігури; евфонія; ритм; рима

ТЕКСТ СТАТТІ

ДЖЕРЕЛА

Кудряшова Оксана Валентиновна. Приемы мелодизации в сборнике Марьяны Савки «Цветы бессмертника».

В статье автор анализирует понятия «мелодика», «мелодизация», опираясь на опыт предыдущих ученых. Определяя способы мелодизации, исследует сборник Марьяны Савки «Цветы бессмертника». К таким приемам относит эвфонию, которая у автора активно проявляется в ряду аллитераций и ассонансов. Используя весь объем проанализированных рифм, определяет: неточные, которых большинство в текстах, больше всего оригинальны, и несущие смысловую функцию. Определяя разные положения рифмы (как внутренней, так и внешней), приводит примеры. Приводя примеры мастерского объединения разных звуков в разных позициях строки, четкого или сломанного ритма, автор статьи доказывает умение поэтессы в передаче «духа музыки» та ее повышенного внимания к форме стихотворений. Используя терминологию Б. Эйхенбаума, тип интонации стихотворений определяет напевным, а некоторые тексты смело называет сфольклоризованными, народнопесенными типами (за структурой, формой и мотивами).Среди интонационных фигур, анафоры и эпифоры, приводя определенные примеры, автор статьи обращает внимание на возможности их объединения в одном тексте.

Ключевые слова: мелодизация; интонация; интонационные фигуры; эвфония; ритм; рифма.

Oksana V. Kudryashova. Methods of melodization in the book of poems “Everlasting flowers” by Mariana Savka.

The article examines the concept of “melody”, “melodization”, using works by earlier investigators. While defining the methods of melodization, author explores the book of poems "Everlasting flowers” by Mariana Savka. These methods include euphony that has actively manifested itself in a number of alliterations and assonances. Involving the full volume of the analyzed rhymes, author defines: inexact one, that prevails in the textsis the most original, and is bearing semantic function. Defining different positions of rhyme (both final and internal), the researcher gives their examples.

Giving examples of a skillful combination of various sounds in different positions of the verses, the clear and broken rhythm, the author of the article proves skillfulness of the poetess in the rendering of "spirit of music" and her increased attention to the form of the poem.

Using Eichenbaum's terminology, the type of poems intonation in the book of poems “Everlasting flowers” author defines as a songful, and a certain quantity of poems can be safely carried to folklorized, folk song types (in a structure, form and motives).

Among intonation figures of an anaphora and epiphora, giving certain examples, the author pays attention to the possibility of their combination in one text.

Key words: melodization; intonation; intonational figures; euphonia; rhythm; rhyme