ТВОРЧІСТЬ В’ЯЧЕСЛАВА МЕДВІДЯ ЯК РОДИННО-РОДОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Mykola Vaskiv Київський університет імені Бориса Грінченка

DOI:

https://doi.org/10.28925/2412-2475.2018.11.814

Ключові слова:

історичні жанри, історіософія, «вихід на сучасність», нарація, родинно-родова історія, інтерв’ю

Анотація

У статті пропонується інтерпретація творчості, насамперед романів «Збирачі каміння» і «Кров по соломі», сучасного українського письменника В’ячеслава Медвідя як родинно-родової історії України ХХ–ХХІ століть. Твори В. Медвідя не мають зовнішніх прикмет традиційних історичних жанрів (виклад конкретних визначних подій минулого, біографій відомих постатей тощо), але в них є такі іманентні риси історичного роману, як «вихід на сучасність», тобто інтерпретація минулого з позицій сучасності, історіософське осмислення національного минулого, теперішності й перспектив розвитку на майбутнє. Наративно твори В. Медвідя є діалогами, в яких кожна репліка — розлога монологічна розповідь персонажа-«голосу» із сіл Полісся і Степу Миколаївщини у формі дуже довгого речення (на кілька сторінок). Автор повністю уникає будь-яких публіцистичних украплень у тексти творів, пояснень, як треба сприймати ті чи ті висловлювання «голосів». На основі спогадів і роздумів селян, через виклад родинних і родових історій, поступово створюється розлога картина минулого українського села за останнє століття, його побуту, роду занять, трудової діяльності та ставлення до праці, а головне — його культури і ментальності. Інтерв’ю письменника допомагають інтерпретувати його твори через акцентуацію уваги на тому, що село, селянські родина і рід є основою української нації, її культури і ментальності, що над ними нависла загроза повного руйнування як загроза для самодостатнього існування української нації загалом.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Mykola Vaskiv, Київський університет імені Бориса Грінченка

доктор філологічних наук, професор

Посилання

Soproniuk O. (1993). Vsesvit samotnosti : interviu z V. Medvidem. [The Universe of Loneliness: Interview with V. Medvid]. Slovo, 7(74).

Medvid V., M. Zakusylo (1994). Kudy vtikaty? Besida V. Medvidia i M. Zakusyla [Where to Escape? Talk V. Medvid with M. Zakusylo]. Zoloti Vorota, 1 (7).

Lohvynenko O. (2003). Dzvin tyshi: Ukrainska literatura na prykintsi II tysiacholittia v dialohakh iz pysmennykamy [Ringing of Silence: Ukrainian Literature at the End of Second Millenium in a Dialogues with Writers]. Kyiv, Ukrayina, Prosvita, 238 p.

Slavynskyi M., Medvid V. (2016). Ne vystavliaiu svoikh dolon dlia vorozhinnia: interviu M. Slavynskoho z V. Medvidem [I do not Offer My Hand for Fortunetelling: an Interview M. Slavynskyi with V. Medvid]. Kyiv, 7–8, 131–139.

Panchenko V.Ye. (1987). Vich-na-vich z epokhoiu : literaturno-krytychnyj narys [In Privat with Epoch: Literary-Critical Essay]. Kyyiv, Radianskyi pysmennyk, 246 p.

Franko I. (1978). Zakhar Berkut. Zibrannia tvoriv: u 50-ty tomakh [Zakhar Berkut. Collection of Works in 50 volumes]. Kyiv, Naukova dumka, рр.7–154.

Downloads


Переглядів анотації: 194

Опубліковано

30.06.2018

Як цитувати

Vaskiv, M. (2018). ТВОРЧІСТЬ В’ЯЧЕСЛАВА МЕДВІДЯ ЯК РОДИННО-РОДОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (11). https://doi.org/10.28925/2412-2475.2018.11.814

Номер

Розділ

Проблеми пам'яті та ідентичності в літературі