АЛГОРИТМ ДІЇ КОЛЕКТИВНОГО НЕУСВІДОМЛЕНОГО В РОМАНІ А. ФРАНСА «БОГИ ЖАДАЮТЬ»
Ключові слова:
архетипова критика, колективне неусвідомлене, архетип, архетипний образ, Аніма, его-історіяАнотація
У розвідці проаналізовано роман Анатоля Франса «Боги жадають» (“Les Dieux ont soif”, 1912) з точки зору архетипової критики з метою дослідження алгоритму дії колективного неусвідомленого у «політичній формі» (термін К.Г. Юнга), продемонстрованого автором у зображенні подій Великої французької революції 1789–1794 рр. На противагу класичній концепції, нова парадигма інтерпретації Французької революції (середина 1960-х рр.) дегероїзує її образ, а его-історія акцентує увагу на проблемі екзистенційного усвідомлення подій. Ця проблема вже давно була об’єктом дослідження психоаналітиків, філософів і письменників, про що свідчить роман «Боги жадають». А. Франс описує натхненну революційну масу парижан, яка, за Юнгом, знаходиться під дією архетипів. У статті досліджено вияв у романі архетипів (Рятівника, Героя, Дракона, Аніми), образів колективного неусвідомленого, що диктуються моментом історії і визначаються матеріалом усвідомленого досвіду.
Завантаження
Посилання
REFERENCES
Vzhosek V. (2012). Istoriia — Kultura — Metafora. Postannia neklasychnoi istoriohrafii ; Pro istorychne myslennia: Monohrafiia. Kyiv, Nika-Tsentr, 296 s.
Zborovska N.V. (2003). Psykhoanaliz i literaturoznavstvo: posibnyk. Kyiv, «Akademvydav», 392 s.
Nora Pier. (2014). Teperishnie, natsiia, pamiat. Kyiv, TOV «Vydavnytstvo «KLIO», 272 s.
Pryhodii S.M. (2006). Vashynhton Irvinh. «Knyha shkitsiv». Arkhytypova krytyka. In S.M. Pryhodiy & O.P. Horenko (Eds.). Amerykanskyi romantyzm. Polikrytyka: navch. posibnyk. Kyiv, Lybid, ss.47–60.
Frans A. (1977). Bohy zhadaiut. Kyiv, Dnіpro, s. 353–536.
Yung K.G. (2007). Analiticheskaia psihologiia: teoriia i praktika: Tavistokskie lektsii. SPb., Izdatelskii dom «Azbuka-klassika», 240 s.
