Концепт неволі в ліриці Тараса Мельничука

Iryna Borysiuk

Анотація


У статті проаналізовано різні репрезентації концепту «неволя», що може бути інтерпретований як втрата свого простору. Із цього випливає, що фольклорні мотиви, образи і навіть міфологічна картина світу в поезії Тараса Мельничука можуть бути потрактовані як засоби для осмислення фрагментарності, перверсивності й несамототожності світу. Власне, у його ліриці фольклорна мова долає брак слова, заповнює мовні порожнини, що утворилися як зумовлені насильством розриви у тканині буття. Зважаючи на це, концепт неволі в поезії Тараса Мельничука передано мовою міфу, що описує світ мертвих; таким чином, опозиція руху і нерухомості є визначальною. Отже, можна констатувати, що у ліриці поета встановлюється чітка ієрархічну відповідність, яка в той чи той спосіб дає змогу співвіднести різні рівні свого простору. Таким чином, від тілесної достеменності, заякореності в тіло, що може бути осмислена як найперший рівень упорядкування свого простору, залежить адекватність зовнішнього простору і тіла як внутрішнього простору, вміщеного в зовнішній простір навколишнього
світу.


Ключові слова


сучасна українська поезія; Тарас Мельничук; фольклорний мотив; неволя; свій / чужий простір

Повний текст:

PDF

Посилання


REFERENCES

Baiburin A.K. Ritual v traditsionnoi kulture: Ctrukturno-semanticheskii analiz vostochnoslavianskikh obrjadov / A.K. Baiburin. — SPb. : Nauka, 1993. — 238 s. — (in Russian).

Melnychuk T. Knyaz rosy / Taras Melnychuk. — K. : Molod, 1990. — 190 s. — (in Ukrainian).

Tsivian T.V. Lingvisticheskiie osnovy balkanskoi modeli mira / T.V. Tsivian. — M. : Nauka, 1990. — 207 s. — (in Russian).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.