«МОЄ ЩАСТЯ» МАРІЇ ЗАГІРНЬОЇ: СПРОБА ГЕНДЕРНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Ключові слова:
Марія Грінченко, гендер, гендерна інтерпретація, фемінний текст, патріархальний дискурсАнотація
У статті аналізується автобіографічність та інтерпретується гендерна означеність поезії Марії Грінченко (Загірньої) «Моє щастя» (на основі не досліджених раніше спогадів Людмили Скрипник) у контексті розвитку «жіночого письма» початку ХХ ст.Завантаження
Посилання
Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму / В. Агеєва. — К. :Факт, 2003. — 320 с.
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. — НАНУ. —Ф. № 75. — Од. зб. 811.
Луговий О. Визначне жіноцтво України: історичні життєписи / О. Луговий. — К. : Дніпро,1994. — 336 с.
Нежива Л. Марія Загірня: Літературний портрет : монографія / Л. Нежива. — Луганськ : Знання, 2003. — 170 с.
Неживий О. На ниві добротворення (До 135-річчя з дня народження Марії Загірньої) / О. Неживий, Л. Нежива // Дивослово. — 1998. — № 6. — С. 13–15.
Русова С. Наші визначні жінки: літературні характеристики-силуети / С. Русова. — Коломия : [б.в.], 1934. — 92 с. ; іл.
Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі / Е. Шовалтер // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. — Львів : Літопис, 1996. — С. 512–53
